Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Краснодон

Сторінка 16 з 19
школи, нове приміщення для загально- технічного факультету Луганського машинобудівного інституту, лікувальний корпус міської лікарні. За успіхи, досягнуті в змаганні на честь 50-річчя Радянської влади, колектив
Суходільської центральної збагачувальної фабрики нагороджений пам'ятним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС. Колективу середньої школи ім. М. Горького присуджено пам'ятний прапор ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради профспілок. Міська комсомольська організація нагороджена пам'ятним прапором ЦК ВЛКСМ.
Ці досягнення є показником тієї великої організаторської і виховної роботи, що її ведуть в масах партійні, профспілкові і комсомольські організації. З кожним роком лави партійної організації міста поповнюються кращими представниками робітничого класу і трудової інтелігенції.
Тільки за період між XXII і XXIII з'їздами КПРС партійна організація Краснодона зросла більш як на тисячу чоловік і на 1 грудня 1966 року об'єднувала 5248 членів і кандидатів у члени партії.
Представники міської партійної організації - перший секретар міськкому партії О. С. Руденко і знатний шахтар М. Я. Мамай були делегатами XXIII з'їзду КПРС, бригадир загальнобудівельного управління № З О. С. Недайводіна і вчителька середньої школи № 19 К. А. Шинкаренко - делегати XXIII з'їзду Комуністичної партії України.
Завдяки героїчній праці трудящих Краснодон за останні роки перетворився на великий промисловий центр.
У сьогоднішньому місті з його просторими, красивими площами, які утопають у зелені, одягнутими в асфальт вулицями, забудованими багатоповерховими впорядкованими будинками, аж ніяк неможливо пізнати риси не тільки далекого сорокинського глухого закутка, а й довоєнного Краснодона.
Незабаром після війни, в 1946 році, державний інститут проектування міст за завданням уряду Української РСР розробив схему генеральної реконструкції Краснодона. Активну участь у розробці цієї схеми взяв київський архітектор - художник О. О. Сидоренко, автор генерального плану реконструкції селища Сорокиного, розробленого в 1936 році.
Широко розгорнулося житлове будівництво. В десяти кілометрах від Краснодона виросло місто-супутник Молодогвардійськ, у районі залізничної станції Краснодон на кілька кілометрів розкинулися жилі квартали селища Суходільських шахт, де тепер живе вже понад ЗО тис. чоловік. У центрі міста забудовуються проспект імені «Молодої гвардії» - генеральна магістраль Краснодона, вулиці імені Першої Кінної та імені Петра Котова, на недавньому пустирі виріс житловий квартал імені Г. Титова.
За роки семирічки в місті і шахтарських селищах збудовано 264 984 кв. м житла. Це майже в два з половиною рази перевищує весь державний житловий фонд міста в довоєнному 1940 році. Крім того, з допомогою держави і на трудові заощадження громадян за цей період збудовано сотні індивідуальних будинків загальною площею 46 897 кв. м. Протягом першого року п'ятирічки в Краснодоні побудовано 34 664 кв. м житлової площі, у тому числі державної - 30 866 кв. м, індивідуальної - 3778 кв. м. Місто прикрасилося величним будинком Палацу культури імені «Молодої гвардії», світлими і просторими спорудами середніх шкіл № 9, № 6, № 24, новими будинками готелю, поштамту, поліклініки, пологового будинку, універмагу, сучасним автовокзалом. Під керівництвом Ради депутатів трудящих краснодонці беруть активну участь у впорядкуванні і озелененні свого міста. За семиріччя заасфальтовано близько 32 тис. кв. м вулиць і тротуарів, збудовано 15,5 тис. кв. м нових шляхів і тротуарів, посаджено 142 тис. дерев і 170 тис. кущів. Великі роботи проведено по будівництву каналізаційних мереж, водопроводу, багато вулиць міста тепер освітлюється лампами денного світла.
Широкого розвитку набув транспорт. В автопарку міста - понад 120 автобусів. Вони обслуговують З0 маршрутів загальною протяжністю 1100 км. Промисловість міста обслуговують дві автобази, що налічують 800 вантажних машин.
У 1959 році в місті працювала ручна телефонна станція на 100 номерів, тепер у новому будинку вузла зв'язку змонтовані автоматична телефонна станція на дві тисячі номерів, міжміська телефонна станція на 12 каналів.