Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Краснодон

До 1959 року було закінчено будівництво Палацу культури, що стало великою подією в культурному житті міста. Два робітничих клуби відкриті в селищі Суходільських шахт.
В роки семирічки (1959-1965 рр.) економіка Краснодона розвивалася особливо високими темпами. Широкого розмаху набуло будівництво нових промислових підприємств. У розвиток народного господарства міста за семиріччя було вкладено близько 200 млн. карбованців. До ладу діючих стали великі сучасні шахти - «Талівська» № 2 (1959 р.), «Суходільська» № 1 (1960 р.), «Дуванна» № 2 (1962 р.)г «Суходільська» № 2 (1964 р.) загальною річною продуктивністю 3,3 млн. тонн вугілля. В 1962 році достроково завершено спорудження однієї з найбільших у Донбасі Суходільської вуглезбагачувальної фабрики. Збудовано також завод залізобетонних виробів, деревообробний комбінат, автобазу та інші підприємства.
Велика робота була проведена по дальшому технічному розвитку виробництва. На шахтах з'явилися диспетчерські телевізійні установки та інші новинки гірничої техніки. Рівень механізації навалки вугілля зріс з 38,8 проц. в 1958 році до 87,5 проц. у 1965 році. В останньому році семирічки комбайнами видобуто 47 проц. усього вугілля, тоді як у 1958 році тільки 18 проц. На основі впровадження і кращого використання нової гірничої техніки продуктивність праці гірників зросла з 22,7 тонни у 1958 році до 31,6 тонни у 1965 році, або на 39,2 проц., а видобуток вугілля - в півтора рази.
Здійснюючи рішення XXI і XXII з'їздів КПРС, партійні, господарські профспілкові і комсомольські організації міста значно поліпшили організаторську і масово-політичну роботу серед трудящих, залучаючи їх до дійового змагання за дострокове виконання завдань семирічки. Результати цієї роботи виявилися в тому, що, починаючи з 1964 року, у місті не стало жодного відстаючого підприємства.
У боротьбі за створення матеріально-технічної бази комунізму особливо відзначився колектив найбільшої в місті шахти «Суходільська» № 1, що став ініціатором широкої механізації вугледобування на пластах крутого падіння, де раніш застосовувалися лише відбійні молотки. На цю шахту в 1961 році перейшов працювати знатний краснодонський шахтар М. Я. Мамай, щоб допомогти гірникам в оволодінні новою технікою. Рік у рік керована ним комбайнова бригада збільшувала продуктивність комбайна УКР-1 і в 1965 році довела її до 25 тис. тонн на місяць.
А за березень 1965 року членами бригади було видобуто комбайном 52 177 тонн вугілля. Партійна організація, інженерно-технічні працівники шахти мобілізували
колектив на широке впровадження досвіду мамаївців. Комбайни УКР-1 і «Комсомолець» були освоєні в п'яти лавах. Завдяки цьому колектив шахти достроково опанував проектну потужність і видобув тільки в 1965 році більше 90 тис. тонн вугілля понад план.
За активну участь в освоєнні і широкому впровадженні комбайнів УКР-1 М. Я. Мамаю в 1964 році було присвоєно звання лауреата Ленінської премії. Начальнику шахти «Суходільська» № 1 Ю. П. Сморчкову звання лауреата Ленінської премії було присвоєно за участь у впровадженні швидкісних методів проходження.
Високими виробничими показниками відзначилися також колективи шахти № 1-4, шахтоуправління імені «Молодої гвардії» і №21 - 134 імені Олега Кошового, Суходільської і Верхньодуванської збагачувальних
фабрик та інших підприємств міста, які з року в рік перевиконують плани і взяті зобов'язання.
З ініціативи колективів шахти «Суходільська» № 1, Краснодонської автобази Луганського автоуправління і відділу робітничого постачання тресту «Краснодонвугілля» в 1965 році на підприємствах Краснодона широко розгорнувся рух за естетику і високу культуру виробництва. Бюро міськкому КП України схвалило ініціативу цих колективів і зобов'язало партійні та господарські організації всіх підприємств наслідувати їхній приклад. При міськкомі партії була створена громадська рада по впровадженню естетики і культури виробництва.
В боротьбу за високу культуру праці активно включилися колективи заводу автозапчастин, Верхньодуванської і Суходільської центральних збагачувальних фабрик та інших підприємств. Рішенням Луганського обкому профспілки вугільників і тресту «Луганськвуглезбагачення» від 12 жовтня