Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Успіхи ці є результатом самовідданої праці колгоспних хліборобів і майстрів тваринництва, великої організаторської роботи комуністів, яких в артілі понад 90 чол. Більшість з них працює на вирішальних ділянках колгоспного виробництва.
Партійна організація є зачинателем багатьох хороших і корисних справ. З її ініціативи і за її активною участю в колгоспі впроваджено госпрозрахунок, на який переведено всі бригади і ферми. Успіхові цього заходу сприяло створене тут бюро економічного аналізу, до якого входять усі головні спеціалісти колгоспу, керівники бригад і ферм.
Велику роль у боротьбі за збільшення виробництва сільськогосподарських продуктів відіграли механізатори. На 1 січня 1967 року в колгоспі «Рассвет» працювало 35 тракторів, 5 зернових і 6 силосних комбайнів, 21 автомашина, багато інших причіпних і навісних знарядь.
Чудовими трудівниками і організаторами колгоспного виробництва є комуністи-брати Ткаченки. Це - досвідчені колгоспні механізатори. Старший з них Стефан Костянтинович понад 20 років очолював у колгоспі тракторну бригаду, Олексій Костянтинович також керує тракторною бригадою, а Іван Костянтинович більше 15 років працює трактористом.
Доброю славою в колгоспі користується колектив третьої комплексної бригади, яку очолює комуніст М. А. Коваль.
Ще у 1964 році механізатор-комуніст третьої бригади І. М. Нєженець разом з своїм напарником П. X. Фоменком першими в артілі почали вирощувати кукурудзу без затрат ручної праці - і виростили з кожного га на 8 цнт більше, ніж у середньому по колгоспу. У 1965 році за їхнім методом у колгоспі вже працювали всі механізатори.
Особливе піклування колгосп виявляє про механізацію праці на тваринницьких фермах.
Першим у 1964-1965 роках здійснив комплексну механізацію робіт у тваринництві колектив третьої молочно-товарної ферми. Завдяки цьому відразу ж різко
зросла продуктивність праці тваринників, зменшилися витрати на виробництво продукції. Якщо до 1964 року 300 корів, що утримувались тут, обслуговувало 30 чол., то в 1966 році з усією роботою успішно справляються 10. Затрати на виробництво центнера молока зменшилися на 30-35 проц., а заробіток тваринників зріс у середньому майже у 3 рази.
Майже такий ефект дала комплексна механізація в 1964 році колгоспного свиновідгодівельника. До впровадження комплексної механізації тут працювало 40 чол., а тепер всі роботи по догляду за
стадом виконують 6 тваринників. За цей час собівартість центнера свинини зменшено з 160 крб. до 67 крб. 78 копійок. Заробітки ж працівників ферми зросли втроє.
Великий вклад у здійснення комплексної механізації робіт на фермах і полях вносять колгоспні умільці. В Євсузі широкого розмаху набрало раціоналізаторство. У колгоспі «Рассвет» створено штаб раціоналізації і винахідництва, який очолюють комуністи - головний агроном артілі В. А. Шуліка і головний інженер І. А. Жаглін. Багато добрих справ на рахунку місцевих раціоналізаторів І. В. Коваля, М. Д. Олійника, О. С. Мороза, В. М. Богомаза та інших. Вони за своїми схемами збудували кормоцех на свинофермі. Раціоналізатори переобладнали і удосконалили також ряд сільськогосподарських машин, що застосовуються в рільництві.
Ряди передовиків виробництва в колгоспі множаться з кожним днем. Цьому сприяє широко розгорнутий на полях і фермах артілі рух за комуністичну працю. Першими ударниками комуністичної праці стали в 1963 році доярки О. П. Мартиненко, М. С. Сімакова, К. X. Волга, свинарка Ф. Н. Михайлюченко, шофер І. К. Молоток, зав. молочно-товарною фермою І. В. Жуков. У 1966 році ряди ударників комуністичної праці зросли до 39 чол.
Євсуг
Сторінка 7 з 9
Прибуток колгоспу за цей же час зріс у два з лишком рази, що дало змогу колгоспу у 1965 році перейти на грошову оплату праці членів сільгоспартілі. Широке впровадження принципу матеріального заохочування забезпечило підвищення трудової активності колгоспників, які вже у 1967 році заробляли в середньому майже по З крб. за день. Місячний заробіток колгоспника в середньому становив - 75 крб., зайнятого у тваринництві - 130 крб., а механізатора - 120 крб. Заробітна плата на одного колгоспника у 1966 році зросла на 25-35 проц. в порівнянні з 1965 роком. Партійна організація є зачинателем багатьох хороших і корисних справ. З її ініціативи і за її активною участю в колгоспі впроваджено госпрозрахунок, на який переведено всі бригади і ферми. Успіхові цього заходу сприяло створене тут бюро економічного аналізу, до якого входять усі головні спеціалісти колгоспу, керівники бригад і ферм.
Велику роль у боротьбі за збільшення виробництва сільськогосподарських продуктів відіграли механізатори. На 1 січня 1967 року в колгоспі «Рассвет» працювало 35 тракторів, 5 зернових і 6 силосних комбайнів, 21 автомашина, багато інших причіпних і навісних знарядь.
Чудовими трудівниками і організаторами колгоспного виробництва є комуністи-брати Ткаченки. Це - досвідчені колгоспні механізатори. Старший з них Стефан Костянтинович понад 20 років очолював у колгоспі тракторну бригаду, Олексій Костянтинович також керує тракторною бригадою, а Іван Костянтинович більше 15 років працює трактористом.
Доброю славою в колгоспі користується колектив третьої комплексної бригади, яку очолює комуніст М. А. Коваль.
Ще у 1964 році механізатор-комуніст третьої бригади І. М. Нєженець разом з своїм напарником П. X. Фоменком першими в артілі почали вирощувати кукурудзу без затрат ручної праці - і виростили з кожного га на 8 цнт більше, ніж у середньому по колгоспу. У 1965 році за їхнім методом у колгоспі вже працювали всі механізатори.
Особливе піклування колгосп виявляє про механізацію праці на тваринницьких фермах.
Першим у 1964-1965 роках здійснив комплексну механізацію робіт у тваринництві колектив третьої молочно-товарної ферми. Завдяки цьому відразу ж різко
зросла продуктивність праці тваринників, зменшилися витрати на виробництво продукції. Якщо до 1964 року 300 корів, що утримувались тут, обслуговувало 30 чол., то в 1966 році з усією роботою успішно справляються 10. Затрати на виробництво центнера молока зменшилися на 30-35 проц., а заробіток тваринників зріс у середньому майже у 3 рази.
Майже такий ефект дала комплексна механізація в 1964 році колгоспного свиновідгодівельника. До впровадження комплексної механізації тут працювало 40 чол., а тепер всі роботи по догляду за
стадом виконують 6 тваринників. За цей час собівартість центнера свинини зменшено з 160 крб. до 67 крб. 78 копійок. Заробітки ж працівників ферми зросли втроє.
Великий вклад у здійснення комплексної механізації робіт на фермах і полях вносять колгоспні умільці. В Євсузі широкого розмаху набрало раціоналізаторство. У колгоспі «Рассвет» створено штаб раціоналізації і винахідництва, який очолюють комуністи - головний агроном артілі В. А. Шуліка і головний інженер І. А. Жаглін. Багато добрих справ на рахунку місцевих раціоналізаторів І. В. Коваля, М. Д. Олійника, О. С. Мороза, В. М. Богомаза та інших. Вони за своїми схемами збудували кормоцех на свинофермі. Раціоналізатори переобладнали і удосконалили також ряд сільськогосподарських машин, що застосовуються в рільництві.
Ряди передовиків виробництва в колгоспі множаться з кожним днем. Цьому сприяє широко розгорнутий на полях і фермах артілі рух за комуністичну працю. Першими ударниками комуністичної праці стали в 1963 році доярки О. П. Мартиненко, М. С. Сімакова, К. X. Волга, свинарка Ф. Н. Михайлюченко, шофер І. К. Молоток, зав. молочно-товарною фермою І. В. Жуков. У 1966 році ряди ударників комуністичної праці зросли до 39 чол.
Дивиться також інші населені пункти району: