Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Механізатори Євсузької МТС вдень і вночі з старих вибракованих частин складали трактори та сільськогосподарські машини. Держава допомагала посівним матеріалом.
На польових роботах колгоспники використовували власних корів. Все це дало можливість успішно провести весняну сівбу в 1943 році. Колгоспи засіяли понад 60 проц. довоєнних посівних площ, а через рік - 85 процентів.
Самовіддано працювали колгоспники Євсуга на артільних полях. М. Богомаз, П. Величко, В. Прокопенко та інші при нормі 0,85 га виорювали за день по 1-1,5 га. По-фронтовому працював на збиранні комбайнер П. С. Коваль. Він щодня збирав пшеницю на площі 22-26 гектарів.
З особливим ентузіазмом працювали молоді механізатори Євсузької МТС під керівництвом досвідченого тракториста О. С. Мороза.
Люди працювали під лозунгом: «Все для фронту, все для перемоги!». Жителі села не тільки виробляли зерно, м'ясо, овочі та інші продукти, а й збирали та відправляли на фронт теплий одяг, валянки, продовольство, віддавали свої заощадження для будівництва бойових літаків, танкової колони тощо. Старожил Євсуга П. Ю. Ринковий весною 1945 року передав у фонд оборони 100 тис. крб. Інший житель села К. К. Ященко вніс до цього фонду 115 тис. карбованців.
Дбаючи про відбудову економіки колгоспів після фашистської окупації і подання допомоги фронту, жителі Євсуга багато уваги приділяли також відновленню нормального життя рідного села. Вже через місяць - два після вигнання гітлерівців з села знов почали працювати сільська лікарня і школи. Особливо важко було організовувати нормальні заняття в школах: не вистачало вчителів, не було зошитів і навчальних посібників. І все ж 98 проц. дітей шкільного віку почали знову регулярно відвідувати школу.
До кінця 1943 року відновила свою роботу пограбована гітлерівцями бібліотека. Більшість книжок їй подарували жителі села, а також надіслали в подарунок бібліотеки Уралу і Сибіру.
Соціалістичне змагання на полях і фермах ще більшого розмаху набуло після завершення Великої Вітчизняної війни, в роки першої післявоєнної п'ятирічки.
Чудові зразки самовідданої праці у 1946-1947 роках показували комбайнери Євсузької МТС Т. Є. Бондар, П. М. Ганзій, Я. І. Маніфат, С. І. Овчаров, ланки 0. Я. Шевченко і Є. Г. Бови з колгоспу «Більшовик», ланки П. Ринкової і М. І. Москвич з крлгоспу ім. Кірова, ланка М. В. Ященко з колгоспу ім. Ворошилова та багато інших. Високих показників добивалися і тваринники. Свинарки Є. К. Кривошей з колгоспу «Більшовик» і О. П. Семоненко з колгоспу ім. Кірова вирощували щороку по 20-22 поросяти від кожної свиноматки.
Ініціатором багатьох славних справ була комсомольсько-молодіжна бригада механізаторів О. С. Мороза. Вона першою в Євсузі виступила в похід за високу культуру землеробства і у 1946 році виростила в середньому з кожного га по 22 цнт озимої і по 18 цнт ярої пшениці, по 15 цнт соняшнику. За трудові досягнення передова бригада була занесена до Книги пошани Луганського обкому комсомолу.
У 1950 році сім місцевих сільгоспартілей Євсуга об'єдналися в три більших господарства, а у; 1958 році замість трьох артілей створено один колгосп «Рассвет».
Колгосп «Рассвет» добився значних успіхів у боротьбі за збільшення виробництва найважливіших сільськогосподарських продуктів і зниження їх собівартості, зміцніла його економіка, зріс добробут колгоспників. Якщо в 1959 році на тваринницьких фермах колгоспу було 2150 голів великої рогатої худоби, то в 1965 році стадо збільшилось до 2733 голів.
Середня врожайність зернових на кінець семирічки становила 20,8 цнт з кожного гектара. Водночас зросло виробництво тваринницької продукції і становило на 100 га угідь: молока - по 242 цнт, м'яса - по 46,8 цнт, у т. ч. свинини по 20,7 цнт на 100 га ріллі.
Євсуг
Сторінка 6 з 9
Відбудовувати сільськогосподарське виробництво доводилося в дуже тяжких умовах. Не вистачало тягла, насіння, майже повністю було знищене громадське тваринництво. У січні 1943 року в колгоспі «Більшовик» було всього лише 28 корів, 9 свиноматок, 6 коней і 11 пар волів. У другому євсузькому колгоспі - ім. Кірова залишилося З0 корів, 6 свиноматок і 12 коней. Такий же стан був і в інших артілях. На польових роботах колгоспники використовували власних корів. Все це дало можливість успішно провести весняну сівбу в 1943 році. Колгоспи засіяли понад 60 проц. довоєнних посівних площ, а через рік - 85 процентів.
Самовіддано працювали колгоспники Євсуга на артільних полях. М. Богомаз, П. Величко, В. Прокопенко та інші при нормі 0,85 га виорювали за день по 1-1,5 га. По-фронтовому працював на збиранні комбайнер П. С. Коваль. Він щодня збирав пшеницю на площі 22-26 гектарів.
З особливим ентузіазмом працювали молоді механізатори Євсузької МТС під керівництвом досвідченого тракториста О. С. Мороза.
Люди працювали під лозунгом: «Все для фронту, все для перемоги!». Жителі села не тільки виробляли зерно, м'ясо, овочі та інші продукти, а й збирали та відправляли на фронт теплий одяг, валянки, продовольство, віддавали свої заощадження для будівництва бойових літаків, танкової колони тощо. Старожил Євсуга П. Ю. Ринковий весною 1945 року передав у фонд оборони 100 тис. крб. Інший житель села К. К. Ященко вніс до цього фонду 115 тис. карбованців.
Дбаючи про відбудову економіки колгоспів після фашистської окупації і подання допомоги фронту, жителі Євсуга багато уваги приділяли також відновленню нормального життя рідного села. Вже через місяць - два після вигнання гітлерівців з села знов почали працювати сільська лікарня і школи. Особливо важко було організовувати нормальні заняття в школах: не вистачало вчителів, не було зошитів і навчальних посібників. І все ж 98 проц. дітей шкільного віку почали знову регулярно відвідувати школу.
До кінця 1943 року відновила свою роботу пограбована гітлерівцями бібліотека. Більшість книжок їй подарували жителі села, а також надіслали в подарунок бібліотеки Уралу і Сибіру.
Соціалістичне змагання на полях і фермах ще більшого розмаху набуло після завершення Великої Вітчизняної війни, в роки першої післявоєнної п'ятирічки.
Чудові зразки самовідданої праці у 1946-1947 роках показували комбайнери Євсузької МТС Т. Є. Бондар, П. М. Ганзій, Я. І. Маніфат, С. І. Овчаров, ланки 0. Я. Шевченко і Є. Г. Бови з колгоспу «Більшовик», ланки П. Ринкової і М. І. Москвич з крлгоспу ім. Кірова, ланка М. В. Ященко з колгоспу ім. Ворошилова та багато інших. Високих показників добивалися і тваринники. Свинарки Є. К. Кривошей з колгоспу «Більшовик» і О. П. Семоненко з колгоспу ім. Кірова вирощували щороку по 20-22 поросяти від кожної свиноматки.
Ініціатором багатьох славних справ була комсомольсько-молодіжна бригада механізаторів О. С. Мороза. Вона першою в Євсузі виступила в похід за високу культуру землеробства і у 1946 році виростила в середньому з кожного га по 22 цнт озимої і по 18 цнт ярої пшениці, по 15 цнт соняшнику. За трудові досягнення передова бригада була занесена до Книги пошани Луганського обкому комсомолу.
У 1950 році сім місцевих сільгоспартілей Євсуга об'єдналися в три більших господарства, а у; 1958 році замість трьох артілей створено один колгосп «Рассвет».
Колгосп «Рассвет» добився значних успіхів у боротьбі за збільшення виробництва найважливіших сільськогосподарських продуктів і зниження їх собівартості, зміцніла його економіка, зріс добробут колгоспників. Якщо в 1959 році на тваринницьких фермах колгоспу було 2150 голів великої рогатої худоби, то в 1965 році стадо збільшилось до 2733 голів.
Середня врожайність зернових на кінець семирічки становила 20,8 цнт з кожного гектара. Водночас зросло виробництво тваринницької продукції і становило на 100 га угідь: молока - по 242 цнт, м'яса - по 46,8 цнт, у т. ч. свинини по 20,7 цнт на 100 га ріллі.
Дивиться також інші населені пункти району: