Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Євсуг

Надійним помічником комуністів, у здійсненні соціалістичних перетворень на селі була євсузька комсомольська організація, створена на початку 1924 року. Очолював її В. С. Яїцький. Серед перших комсомольців села були О. М. Малєєв, Д. Г. Савенко і В. Я. Ружa.
Комуністи і комсомольці Євсуга провадили велику організаторську і роз'яснювальну роботу серед селян, були активними учасниками всіх заходів по зміцненню Радянської влади і розгортанню соціалістичного будівництва. Господарювати біднякам було важко: не вистачало тягла, інвентаря, робочих рук. Вони все частіше почали об'єднувати свої зусилля для обробітку землі. У 1925 році це набуло певних організаційних форм: селяни створили в Євсузі два Товариства по спільному обробітку землі (ТСОЗи). Одне з них очолив С. М. Жуков, друге - М. М. Величко. На допомогу ТСОЗам у тому ж 1925 році в Євсузі було організовано 4 машинно-тракторних товариства, які мали в своєму розпорядженні 4 трактори «Фордзон» і молотарку.
ТСОЗи, до яких входило понад 200 господарств, показали селянам, що об'єднання зусиль - єдиний шлях для досягнення успіхів у сільськогосподарському виробництві. У 1925 році вони виростили найвищий у Євсузі за попередні 20 років урожай хлібів - по 16 цнт пшениці і по 18 цнт жита з гектара. Про успіхи євсузьких хліборобів свідчить і той факт, що в 1928 році селяни заготовили і здали державі понад 100 тис. пудів товарного хліба.
1929 рік став переломним у житті села. Класова боротьба між біднотою і куркульством загострилась. Місцеві багатії не хотіли по твердих цінах продавати хліб державі. І хоч восени 1929 року план продажу хліба був доведений до кожного двору, куркулі ховали зерно, саботували заходи Радянської влади. Зусиллями бідняцьких мас саботаж куркулів було зламано, понад ЗО куркульських господарств експропрійовано, а їх землі, інвентар і худобу передано колгоспам, які створювалися.
Першим у Євсузі восени 1929 року був створений колгосп «Полум'я Жовтня», в якому об'єдналося 150 селянських господарств. Головою цього колгоспу був обраний місцевий бідняк-активіст А. О. Литвинов. До весни 1930 року в Євсугу було організовано ще 6 колгоспів: ім. Будьонного, ім. Шевченка, ім. Першого Травня, «Червоне село», «Червоний кооператор» і «Червоний клин».
Важливу роль у здійсненні соціалістичних перетворень на селі
відіграла організована 20 травня 1933 року Євсузька МТС.
З організацією МТС на поля євсузьких колгоспів вийшло близько ЗО тракторів ЧТЗ, ХТЗіУ-2, З зернові комбайни. Першими механізаторами в селі були комуністи Д. І. Булатников, Т. Є. Бондар, П. С. Коваль, а також безпартійні сільські активісти Я. І. Маніфат, О. С. Мороз, І. Д. Трюхан та інші. Машинно-тракторний парк МТС постійно збільшувався. В 1935 році тут було вже 12 зернових комбайнів.
У 1934 році при Євсузькій МТС було створено політвідділ, начальником якого працював М. Т. Чернуха. Політвідділ провадив велику організаторську і масово-політичну роботу в колгоспах, активно сприяв тому, що у всіх колгоспах у 1934 році були створені первинні партійні організації.
Цілеспрямована робота комуністів, допомога МТС в механізації польових робіт дали можливість хліборобам піднести культуру землеробства, добитися зростання врожайності сільськогосподарських культур, зміцнити економіку артілей. У 1938 році вже всі колгоспи зібрали в середньому з кожного га по 17-18 цнт пшениці, а в 1939 році - по 20 центнерів.
Соціалістичні перетворення охопили не тільки економіку села, а й культуру, охорону здоров'я, народну освіту.
В перші роки Радянської влади Євсузька лікарня мала 12 ліжок, розміщувалася у тих же приміщеннях, що й до революції, тут працював один лікар і 4 працівники середнього медичного персоналу. В 1925 році кількість ліжок була збільшена до 20. У 1930 році в селі відкрито аптеку, а лікарня розширилася ще на 10 ліжок. Збільшилась і кількість медичного персоналу.
Особлива увага приділялася розвиткові народної освіти в селі. Для боротьби з неписьменністю в перші ж роки Радянської влади в селі було організовано 17 лікнепів, заняття яких відвідували понад 280 чол. До проведення занять в лікнепах залучалися не тільки місцеві вчителі, а й усі грамотні, передусім комсомольці - В. П. Вербицький, В. Й. Зарецький та інші. Все це дало свої результати. До 1936 року неписьменність серед жителів Євсуга була