Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нещеретове

доярки Т. Ф. Єресько, яка добилася від кожної фуражної корови середнього надою молока по 2740 кг протягом трьох років.
У післявоєнний час неухильно підвищувався матеріальний добробут трудівників села. Колгоспний трудодень збільшився з 71 коп. у 1958 році до 3 крб. 45 коп. у 1966 році. Колгосп «Перемога» одним з перших у районі перейшов на грошову оплату праці.
Нещеретівська сільська Рада і правління колгоспу «Перемога» приділяють велику увагу поліпшенню побутових умов трудівників села. У Нещеретовому працюють 7 магазинів, чайна, кравецька майстерня, відділення зв'язку. Рік у рік зростає товарооборот підприємств торгівлі і громадського харчування. Якщо у 1958 році нещеретівці придбали товарів на суму 639 тис. крб., то в 1965 році ця сума становила 1730 тис. карбованців. Жителі села мають усі можливості гарно одягатися, по-сучасному і зручно обставляти квартири.
Рік у рік поліпшується медичне обслуговування населення. В Нещеретовому працюють аптека і лікарня з амбулаторним і стаціонарним (на З0 ліжок) лікуванням. Про хворих піклуються 3 лікарі, 6 фельдшерів і медичних сестер. Фельдшер Н. М. Іщенко три роки була на фронті. Повернувшись у рідне село, вона весь час працює в нещеретівській лікарні. За багаторічну, сумлінну працю, чуйне ставлення до людей вона нагороджена орденом «Знак Пошани».
Великі зміни відбулися за післявоєнні роки в галузі освіти й культури. Близько 50 проц. дорослого населення, яке народилося за Радянської влади, має неповну середню освіту, 27,7 проц.- середню і середню спеціальну, 3 проц.- вищу і тільки 20,3 проц.- початкову. В 1966 році в Нещеретовому працювали середня і дві початкові школи. В них навчалося близько 400 учнів. Колектив учителів нещеретівських шкіл постійно працює над підвищенням якості знань учнів. Однією з перших серед сільських загальноосвітніх шкіл області нещеретівська середня школа перейшла на навчання в класах-кабінетах. Велику увагу приділяють тут дослідницькій роботі. Гурток юннатів двічі (у 1962 і 1964 роках) було нагороджено грамотами Міністерства освіти Української РСР і ЦК ЛКСМУ.
Нещеретівські педагоги можуть по праву пишатися своїми вихованцями. Михайло та Борис Іванці закінчили Московський Державний університет ім. Ломоносова і тепер працюють на науковій роботі. Багато хто з випускників вчився в Московському Вищому технічному училищі ім. Баумана, Харківському політехнічному, Ленінградському медичному та інших інститутах країни. Чимало випускників шкіл, які здобули вищу освіту, залишились працювати в рідному селі. Головним агрономом колгоспу працює Д. К. Давиденко, головним зоотехніком - М. Г. Федченко, зоотехніком - Л. Ю. Кисловська. Любов до сільського господарства передається дітям від батьків. Так, дочка доярки Л. Діденко закінчила Харківський зооветеринарний інститут, а дочка іншої доярки - Н. Чухрай - вчиться в Українській ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарській академії.
Батьківщина високо оцінила працю нещеретівських педагогів. П'ятеро з них нагороджені значком «Відмінник народної освіти УРСР». У 1966 році ордена «Знак Пошани» удостоєний директор школи М. Ф. Кисловський, медалі «За трудову відзнаку» вчителька Л. М. Філіпова. Великою повагою серед трудівників села користується вчитель-пенсіонер І. І. Зайцев, учасник першої світової, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, який понад 20 років учив нещеретівських дітей. Зараз він на пенсії, але, як і раніше, займається громадською роботою. За зразкову педагогічну діяльність і активну громадську роботу І. І. Зайцев нагороджений орденом «Знак Пошани».
Велику ідейно-виховну роботу проводить партійна організація колгоспу «Перемога». У 1967 році на обліку в ній перебувало 137 комуністів. У селі створено три лекторські групи, працюють 14 семінарів і політшкіл та школа комуністичної праці.
Комуністи подають приклад для всіх колгоспників. Вони працюють на основних ділянках колгоспного виробництва. Так, 42 комуністи є механізаторами, 24 - тваринники, 38 - працюють у рільництві. Кращі механізатори - І. А. Ганзій, В. М. Гринченко, І. Ф. Шиленко - стали майстрами квадратного посіву. В останньому році семирічки вони добились того, що в рільництві переважна більшість робіт провадиться без затрат ручної праці.