Сторінка 6 з 7
доярки Т. Ф. Єресько, яка добилася від кожної фуражної корови середнього надою молока по 2740 кг протягом трьох років.
У післявоєнний час неухильно підвищувався матеріальний добробут трудівників села. Колгоспний трудодень збільшився з 71 коп. у 1958 році до 3 крб. 45 коп. у 1966 році. Колгосп «Перемога» одним з перших у районі перейшов на грошову оплату праці.
Нещеретівська сільська Рада і правління колгоспу «Перемога» приділяють велику увагу поліпшенню побутових умов трудівників села. У Нещеретовому працюють 7 магазинів, чайна, кравецька майстерня, відділення зв'язку. Рік у рік зростає товарооборот підприємств торгівлі і громадського харчування. Якщо у 1958 році нещеретівці придбали товарів на суму 639 тис. крб., то в 1965 році ця сума становила 1730 тис. карбованців. Жителі села мають усі можливості гарно одягатися, по-сучасному і зручно обставляти квартири.
Рік у рік поліпшується медичне обслуговування населення. В Нещеретовому працюють аптека і лікарня з амбулаторним і стаціонарним (на З0 ліжок) лікуванням. Про хворих піклуються 3 лікарі, 6 фельдшерів і медичних сестер. Фельдшер Н. М. Іщенко три роки була на фронті. Повернувшись у рідне село, вона весь час працює в нещеретівській лікарні. За багаторічну, сумлінну працю, чуйне ставлення до людей вона нагороджена орденом «Знак Пошани».
Великі зміни відбулися за післявоєнні роки в галузі освіти й культури. Близько 50 проц. дорослого населення, яке народилося за Радянської влади, має неповну середню освіту, 27,7 проц.- середню і середню спеціальну, 3 проц.- вищу і тільки 20,3 проц.- початкову. В 1966 році в Нещеретовому працювали середня і дві початкові школи. В них навчалося близько 400 учнів. Колектив учителів нещеретівських шкіл постійно працює над підвищенням якості знань учнів. Однією з перших серед сільських загальноосвітніх шкіл області нещеретівська середня школа перейшла на навчання в класах-кабінетах. Велику увагу приділяють тут дослідницькій роботі. Гурток юннатів двічі (у 1962 і 1964 роках) було нагороджено грамотами Міністерства освіти Української РСР і ЦК ЛКСМУ.
Нещеретівські педагоги можуть по праву пишатися своїми вихованцями. Михайло та Борис Іванці закінчили Московський Державний університет ім. Ломоносова і тепер працюють на науковій роботі. Багато хто з випускників вчився в Московському Вищому технічному училищі ім. Баумана, Харківському політехнічному, Ленінградському медичному та інших інститутах країни. Чимало випускників шкіл, які здобули вищу освіту, залишились працювати в рідному селі. Головним агрономом колгоспу працює Д. К. Давиденко, головним зоотехніком - М. Г. Федченко, зоотехніком - Л. Ю. Кисловська. Любов до сільського господарства передається дітям від батьків. Так, дочка доярки Л. Діденко закінчила Харківський зооветеринарний інститут, а дочка іншої доярки - Н. Чухрай - вчиться в Українській ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарській академії.
Батьківщина високо оцінила працю нещеретівських педагогів. П'ятеро з них нагороджені значком «Відмінник народної освіти УРСР». У 1966 році ордена «Знак Пошани» удостоєний директор школи М. Ф. Кисловський, медалі «За трудову відзнаку» вчителька Л. М. Філіпова. Великою повагою серед трудівників села користується вчитель-пенсіонер І. І. Зайцев, учасник першої світової, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, який понад 20 років учив нещеретівських дітей. Зараз він на пенсії, але, як і раніше, займається громадською роботою. За зразкову педагогічну діяльність і активну громадську роботу І. І. Зайцев нагороджений орденом «Знак Пошани».
Велику ідейно-виховну роботу проводить партійна організація колгоспу «Перемога». У 1967 році на обліку в ній перебувало 137 комуністів. У селі створено три лекторські групи, працюють 14 семінарів і політшкіл та школа комуністичної праці.
Комуністи подають приклад для всіх колгоспників. Вони працюють на основних ділянках колгоспного виробництва. Так, 42 комуністи є механізаторами, 24 - тваринники, 38 - працюють у рільництві. Кращі механізатори - І. А. Ганзій, В. М. Гринченко, І. Ф. Шиленко - стали майстрами квадратного посіву. В останньому році семирічки вони добились того, що в рільництві переважна більшість робіт провадиться без затрат ручної праці.
Дивиться також інші населені пункти району: