Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Мирний перепочинок був недовгим. У червні 1919 року в цьому районі знову почалися бої. Село захопили денікінці. Хазяйнували тут білогвардійці
недовго. Частини Червоної Армії на початку грудня 1919 року вигнали їх з села. Але мирному будівництву ще тривалий час заважали бандитські зграї. Ревком очолив боротьбу з бандитизмом. У селі було знешкоджено учасників куркульської банди, що замислили вбити членів Олексіївського волосного ревкому. Для захоплення бандитів було створено групу з чотирьох чоловік. Літньої ночі 1920 рокуС. Т. Авдюха, І. І. Заєць, Ф. К. Ковпаков та М. І. Кравцов непомітно підкрались до сараю, де збиралися бандити, роззброїли їх і відправили до Старобільська, в ЧК.
Повесні 1920 року були проведені вибори до сільської Ради, а в квітні цього року представники Нещеретівської Ради брали участь у роботі III повітового з'їзду Рад.
Важливим заходом було створення комітету незаможних селян, головою якого обрали місцевого активіста П. С. Коротенка.
У 1920 році сільська Рада відкрила в Нещеретовому початкову школу, а в 1923 році тут було організовано фельдшерсько-акушерський пункт. За активної участі молоді у 1921 році в селі відкрились клуб та бібліотека. Під керівництвом місцевого вчителя Г. Ф. Борисенка в клубі було організовано хор з 70 чоловік, оркестр народних інструментів у складі З0 чол. та драматичний гурток, який ставив популярні п'єси українських класиків. У 1923 році в нещеретівському клубі стали демонструвати кінофільми. Почали впроваджуватись у життя і нові, радянські обряди. В 1924 році сільська Рада провела першу урочисту реєстрацію новонароджених - «зорини».
У 1925 році в Нещеретовому розгорнулась велика робота по ліквідації неписьменності. В селі було створено понад 20 гуртків лікнепу. Активну участь в їх роботі брали вчителі місцевої школи та комсомольці. Нещеретівський комсомольський осередок, організований у 1925 році, був одним з перших сільських осередків Білокуракинського району.
У 1927 році початкову школу було перетворено на семирічку. Через 2 роки, в 1929 році, в селі було організовано перший піонерський загін.
Культурно-освітня робота, що розгорнулась у 20-х роках, дала позитивні наслідки. Одним з них було закриття церкви і розташування тут клубу. Рішення про це ухвалили загальні збори жителів села влітку 1925 року. Під ним підписалося майже все доросле населення Нещеретового.
Великі зміни в економічному житті села відбулися наприкінці 20-х років. У 1928 році 28 бідняцьких господарств об'єднались у перше товариство по спільному обробітку землі, назване «Перемогою». Головою товариства обрали активіста І. Д. Іщенкa. Велика роль в дальшому розвитку колективних господарств належала створеному в 1929 році партійному осередку (секретар 3. Я. Кривенко). Наприкінці 1929 - на початку 1930 року в Нещеретовому організувались п'ять дрібних сільськогосподарських артілей, які наприкінці 1931 року об'єднались в один колгосп «Зоря Сходу». Земельний фонд артілі становив понад 6000 гектарів. У господарстві було 300 коней, 150 пар волів, 2 трактори, 2 молотарки і 3 нафтові двигуни, 3 тваринницькі ферми - молочнотоварна, свинарська і вівчарська. Для підготовки механізаторів правління колгоспу послало групу молоді на курси до Білокуракинської МТС.
Восени 1933 року до Нещеретового прибула тракторна бригада. 9 членів бригади були уродженцями села. Бригаду очолював сімнадцятирічний комсомолець з сусідньої Паньківки І. Т. Острогляд. Вже в перший день роботи трактористи підняли 28 га зябу. Все село вийшло дивитись, як працює в полі молодь. Якість роботи була відмінною. Навесні 1934 року молоді механізатори вирішили за рік підвищити продуктивність праці в 4 рази. Для цього кожний зобов'язався виорати за сезон 800 га, одержати врожай зернових не менше 18 цнт з кожного гектара, заощадити 5 проц. пального.
Бригада І. Острогляда успішно виконала свої зобов'язання і зайняла перше місце в районі. У грудні 1934 року члени бригади на нараді передовиків у Донецьку уклали договір на соціалістичне змагання з бригадою П. Ангеліної з Старобешівської МТС. Девізом роботи механізаторів стали слова «П'ятирічку - за 4 роки!». Вони вирішили довести виробіток на один трактор
Нещеретове
Сторінка 3 з 7
Червоної Армії. Захищати молоду Радянську республіку добровільно пішло багато молодих жителів Нещеретового.Мирний перепочинок був недовгим. У червні 1919 року в цьому районі знову почалися бої. Село захопили денікінці. Хазяйнували тут білогвардійці
Повесні 1920 року були проведені вибори до сільської Ради, а в квітні цього року представники Нещеретівської Ради брали участь у роботі III повітового з'їзду Рад.
Важливим заходом було створення комітету незаможних селян, головою якого обрали місцевого активіста П. С. Коротенка.
У 1920 році сільська Рада відкрила в Нещеретовому початкову школу, а в 1923 році тут було організовано фельдшерсько-акушерський пункт. За активної участі молоді у 1921 році в селі відкрились клуб та бібліотека. Під керівництвом місцевого вчителя Г. Ф. Борисенка в клубі було організовано хор з 70 чоловік, оркестр народних інструментів у складі З0 чол. та драматичний гурток, який ставив популярні п'єси українських класиків. У 1923 році в нещеретівському клубі стали демонструвати кінофільми. Почали впроваджуватись у життя і нові, радянські обряди. В 1924 році сільська Рада провела першу урочисту реєстрацію новонароджених - «зорини».
У 1925 році в Нещеретовому розгорнулась велика робота по ліквідації неписьменності. В селі було створено понад 20 гуртків лікнепу. Активну участь в їх роботі брали вчителі місцевої школи та комсомольці. Нещеретівський комсомольський осередок, організований у 1925 році, був одним з перших сільських осередків Білокуракинського району.
У 1927 році початкову школу було перетворено на семирічку. Через 2 роки, в 1929 році, в селі було організовано перший піонерський загін.
Культурно-освітня робота, що розгорнулась у 20-х роках, дала позитивні наслідки. Одним з них було закриття церкви і розташування тут клубу. Рішення про це ухвалили загальні збори жителів села влітку 1925 року. Під ним підписалося майже все доросле населення Нещеретового.
Великі зміни в економічному житті села відбулися наприкінці 20-х років. У 1928 році 28 бідняцьких господарств об'єднались у перше товариство по спільному обробітку землі, назване «Перемогою». Головою товариства обрали активіста І. Д. Іщенкa. Велика роль в дальшому розвитку колективних господарств належала створеному в 1929 році партійному осередку (секретар 3. Я. Кривенко). Наприкінці 1929 - на початку 1930 року в Нещеретовому організувались п'ять дрібних сільськогосподарських артілей, які наприкінці 1931 року об'єднались в один колгосп «Зоря Сходу». Земельний фонд артілі становив понад 6000 гектарів. У господарстві було 300 коней, 150 пар волів, 2 трактори, 2 молотарки і 3 нафтові двигуни, 3 тваринницькі ферми - молочнотоварна, свинарська і вівчарська. Для підготовки механізаторів правління колгоспу послало групу молоді на курси до Білокуракинської МТС.
Восени 1933 року до Нещеретового прибула тракторна бригада. 9 членів бригади були уродженцями села. Бригаду очолював сімнадцятирічний комсомолець з сусідньої Паньківки І. Т. Острогляд. Вже в перший день роботи трактористи підняли 28 га зябу. Все село вийшло дивитись, як працює в полі молодь. Якість роботи була відмінною. Навесні 1934 року молоді механізатори вирішили за рік підвищити продуктивність праці в 4 рази. Для цього кожний зобов'язався виорати за сезон 800 га, одержати врожай зернових не менше 18 цнт з кожного гектара, заощадити 5 проц. пального.
Бригада І. Острогляда успішно виконала свої зобов'язання і зайняла перше місце в районі. У грудні 1934 року члени бригади на нараді передовиків у Донецьку уклали договір на соціалістичне змагання з бригадою П. Ангеліної з Старобешівської МТС. Девізом роботи механізаторів стали слова «П'ятирічку - за 4 роки!». Вони вирішили довести виробіток на один трактор
Дивиться також інші населені пункти району:
- Шарівка
- Червоноармійське
- Плахо-Петрівка
- Павлівка
- Олексіївка
- Олександрополь
- Лозно-Олександрівка
- Лизине
- Курячівка
- Дем'янівка
- Бунчуківка