Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нещеретове

Червоної Армії. Захищати молоду Радянську республіку добровільно пішло багато молодих жителів Нещеретового.
Мирний перепочинок був недовгим. У червні 1919 року в цьому районі знову почалися бої. Село захопили денікінці. Хазяйнували тут білогвардійці
недовго. Частини Червоної Армії на початку грудня 1919 року вигнали їх з села. Але мирному будівництву ще тривалий час заважали бандитські зграї. Ревком очолив боротьбу з бандитизмом. У селі було знешкоджено учасників куркульської банди, що замислили вбити членів Олексіївського волосного ревкому. Для захоплення бандитів було створено групу з чотирьох чоловік. Літньої ночі 1920 рокуС. Т. Авдюха, І. І. Заєць, Ф. К. Ковпаков та М. І. Кравцов непомітно підкрались до сараю, де збиралися бандити, роззброїли їх і відправили до Старобільська, в ЧК.
Повесні 1920 року були проведені вибори до сільської Ради, а в квітні цього року представники Нещеретівської Ради брали участь у роботі III повітового з'їзду Рад.
Важливим заходом було створення комітету незаможних селян, головою якого обрали місцевого активіста П. С. Коротенка.
У 1920 році сільська Рада відкрила в Нещеретовому початкову школу, а в 1923 році тут було організовано фельдшерсько-акушерський пункт. За активної участі молоді у 1921 році в селі відкрились клуб та бібліотека. Під керівництвом місцевого вчителя Г. Ф. Борисенка в клубі було організовано хор з 70 чоловік, оркестр народних інструментів у складі З0 чол. та драматичний гурток, який ставив популярні п'єси українських класиків. У 1923 році в нещеретівському клубі стали демонструвати кінофільми. Почали впроваджуватись у життя і нові, радянські обряди. В 1924 році сільська Рада провела першу урочисту реєстрацію новонароджених - «зорини».
У 1925 році в Нещеретовому розгорнулась велика робота по ліквідації неписьменності. В селі було створено понад 20 гуртків лікнепу. Активну участь в їх роботі брали вчителі місцевої школи та комсомольці. Нещеретівський комсомольський осередок, організований у 1925 році, був одним з перших сільських осередків Білокуракинського району.
У 1927 році початкову школу було перетворено на семирічку. Через 2 роки, в 1929 році, в селі було організовано перший піонерський загін.
Культурно-освітня робота, що розгорнулась у 20-х роках, дала позитивні наслідки. Одним з них було закриття церкви і розташування тут клубу. Рішення про це ухвалили загальні збори жителів села влітку 1925 року. Під ним підписалося майже все доросле населення Нещеретового.
Великі зміни в економічному житті села відбулися наприкінці 20-х років. У 1928 році 28 бідняцьких господарств об'єднались у перше товариство по спільному обробітку землі, назване «Перемогою». Головою товариства обрали активіста І. Д. Іщенкa. Велика роль в дальшому розвитку колективних господарств належала створеному в 1929 році партійному осередку (секретар 3. Я. Кривенко). Наприкінці 1929 - на початку 1930 року в Нещеретовому організувались п'ять дрібних сільськогосподарських артілей, які наприкінці 1931 року об'єднались в один колгосп «Зоря Сходу». Земельний фонд артілі становив понад 6000 гектарів. У господарстві було 300 коней, 150 пар волів, 2 трактори, 2 молотарки і 3 нафтові двигуни, 3 тваринницькі ферми - молочнотоварна, свинарська і вівчарська. Для підготовки механізаторів правління колгоспу послало групу молоді на курси до Білокуракинської МТС.
Восени 1933 року до Нещеретового прибула тракторна бригада. 9 членів бригади були уродженцями села. Бригаду очолював сімнадцятирічний комсомолець з сусідньої Паньківки І. Т. Острогляд. Вже в перший день роботи трактористи підняли 28 га зябу. Все село вийшло дивитись, як працює в полі молодь. Якість роботи була відмінною. Навесні 1934 року молоді механізатори вирішили за рік підвищити продуктивність праці в 4 рази. Для цього кожний зобов'язався виорати за сезон 800 га, одержати врожай зернових не менше 18 цнт з кожного гектара, заощадити 5 проц. пального.
Бригада І. Острогляда успішно виконала свої зобов'язання і зайняла перше місце в районі. У грудні 1934 року члени бригади на нараді передовиків у Донецьку уклали договір на соціалістичне змагання з бригадою П. Ангеліної з Старобешівської МТС. Девізом роботи механізаторів стали слова «П'ятирічку - за 4 роки!». Вони вирішили довести виробіток на один трактор