Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нещеретове

Сторінка 4 з 7
до 1000 га, а врожайність зернових - не менше як до 20 цнт з гектара, зекономити 8 проц. пального.
Зиму механізатори використали для відмінного ремонту тракторів та
підвищення кваліфікації. Весну 1935 року вони зустріли у всеозброєнні. В гарячі дні сівби виконували по дві норми. За досягнення високих показників - виробіток 1258 га на кожний трактор. І. Острогляда та його товаришів по бригаді послали до Москви. Передових механізаторів прийняв нарком землеробства, цікава зустріч з московськими комсомольцями відбулася в ЦК ВЛКСМ. 5 січня 1936 року М. І. Калінін вручив нещеретівським механізаторам у Кремлі урядові нагороди. І. Т. Острогляд і Г. Т. Сухоставський були нагороджені орденом Леніна, 7 членів бригади - орденом Трудового Червоного Прапора, 1 - орденом «Знак пошани».
Успішна робота молодих механізаторів сприяла дальшому розвитку економіки нещеретівських колгоспів. У 1934 році великий колгосп «Зоря Сходу» розукрупнився на 5 артілей. Поряд з рільництвом в артілях успішно розвивалося тваринництво. Великих успіхів у 1938-1939 рр. добилась свинарка М. Павлюкова, яка одержувала від кожної свиноматки по 25 ділових поросят. За це її було удостоєно ордена Трудового Червоного Прапора.
У передвоєнні роки особливо широко розгорнулось культурне будівництво. В 1938 році почала працювати середня школа. Вона розташувалась у світлому двоповерховому будинку, спорудженому в центрі села. У 1938/39 навчальному році в нещеретівській середній школі навчалось понад 600 дітей колгоспників. Одним з найкращих у районі за своєю роботою був сільський клуб. Він мав стаціонарну кіноустановку, бібліотеку.
Розширив свою роботу сільський фельдшерсько-акушерський пункт. У селі відкрився родильний будинок.
Великою подією в житті трудівників Нещеретового були вибори до Верховної Ради СРСР, що відбулися в грудні 1937 року. Депутатом Ради Союзу по Старобільському виборчому округу було обрано їх земляка, бригадира тракторної бригади Г. Т. Сухоставського.
У 1938 році Нещеретове стало центром сільської Ради Білокуракинського району Луганської області. Населення його, за даними перепису 1939 року, становило 2302 чоловіки.
Тяжким випробуванням для нещеретівців, як і для всього радянського народу, стала війна. У Нещеретовому не було жодної сім'ї, яка б не проводжала на фронт батька, сина, чоловіка або брата. Сотні жителів села пішли захищати Батьківщину. Ті, що залишилися в тилу, всі сили віддавали фронту. Колгоспники, в основному жінки, організовано провели збирання і молотьбу, здавши більшу частину врожаю 1941 року до фонду оборони. Організовано було проведено і весняну сівбу. Але зібрати врожай 1942 року не вдалося. 13 липня Нещеретове було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками.
Окупанти начисто пограбували село. Один за одним відходили від станції Чумбур ешелони, навантажені хлібом, худобою і різним майном. У Нещеретовому проводились облави, під час яких були схоплені і вивезені в Німеччину 45 юнаків і дівчат. Жорстокий окупаційний режим викликав протест у жителів села. У Нещеретовому було створено комсомольську підпільну групу, до якої входили І. П. та І. М. Ца- ревські, М. Стрільцов, Г. Світличний. Молоді патріоти порушували телефонний зв'язок, перешкоджали просуванню ворожих ешелонів, відбили худобу, яку намагалися вигнати фашисти під час відступу.
26 січня 1943 року частини 172-ої стрілецької дивізії визволили Нещеретове. За час окупації фашисти завдали селу величезних збитків. Були дощенту зруйновані господарські будівлі, середня школа, медпункт та багато будинків колгоспників.
Активну участь у відбудові зруйнованого господарства колгоспів брали колишні воїни-фронтовики, що повернулися після перемоги в рідне село. Бригадиром тракторної бригади став колишній фронтовий шофер А. В. Федченко; інвалід війни орденоносець О. Р. Гончаров був обраний головою Нещеретівської сільської Ради. Добрих показників добилась за перші післявоєнні роки бригада овочівників, керована колишнім фронтовиком С. Т. Авдюхою. Багато сили доклав для відбудови господарства колгоспів рідного села учасник війни економіст О. Ф. Кравцов.