Сторінка 3 з 7
ж році в Покровському було створено партійний осередок, який очолив колишній робітник залізничного депо станції Куп'янськ І. І. Незнамов.
Найважливішим завданням, що стояло тоді перед сільськими комуністами, була організація бідняцьких мас на боротьбу з бандитизмом. Підтримувані куркулями, банди притаїлися в лісах і на далеких хуторах. Час від часу вони нападали на села, вбивали активістів. Для успішної боротьби з бандитами у Покровському був створений загін чопівців (бійців частин особливого
призначення), командиром якого був голова виконкому волосної Ради А. П. Потоцький. До загону входило чимало покровських комсомольців. Ядро комсомольського осередку, організованого в 1921 році, становили юнаки і дівчата, що повернулися з фронтів громадянської війни. В жорстоких боях з ворогами Радянської влади загартовувалась воля Мефодія Могирєва, Катерини Потакун, Івана Водолазького, Федота Татаренка, Єгора Євсюкова - майбутнього генерал-майора - та інших комсомольців. Здійснюючи сміливі походи, чопівці розгромили бандитів і встановили у волості нормальне життя.
З перших днів Радянської влади в Покровському відбулися великі зміни у культурному житті. В селі відкрилося 4 початкові загальноосвітні школи. Всі діти шкільного віку сіли за парти. Коли повсюди в країні широко розгорнулася робота по ліквідації неписьменності, до неї активно включилися і покровські активісти. Створеними гуртками лікнепу керували місцеві вчителі А. Я. Павленко, подружжя Д. Ф. та Г. І. Гайдамаки. їм ретельно допомагали комсомольці села. В 1923/1924 навчальному році в селі працювала сільськогосподарська школа, яка підготувала 30 рільників.
За участю комуністів і комсомольців у Покровському були відкриті 2 сільські клуби і три хати-читальні. Працювали гуртки художньої самодіяльності. Перед селянами часто виступали лектори, які розповідали про міжнародне і внутрішнє становище країни.
Перетворюючи в життя ленінський план кооперування дрібних селянських господарств, комуністи Покровського проводили велику роботу в справі прищеплення селянам навичок колективної праці. В 1926 році організувалось машинно-тракторне товариство «Селянин». Воно допомагало селянам придбати машини, обробляти землю. В 1927 році кілька десятків бідняцьких господарств об'єдналися в 3 ТСОЗи. А в наступному році утворилося ще 2 ТСОЗи та 2 артілі.
Наприкінці 1929 - на початку 1930 років у Покровському почався масовий вступ селян до колгоспів. Незважаючи на ворожу агітацію куркулів та їх агентів, бідняки і середняки все сміливіше ставали на шлях колективного господарювання. В кінці 1930 року в селі було вже 7 колгоспів: «Ленінський шлях», «Відродження», «Хвиля пролетаря», «Червоний колос», «Перше травня», «Зрушення» та ім. Крупської. Місцеві куркулі всіляко намагалися підірвати економіку молодих колективів. Вони влаштовували підпали на полях і фермах, стріляли в активістів. Але ці ворожі виступи тільки прискорили ліквідацію куркульства.
Позитивну роль у зміцненні колгоспів відіграла створена в 1933 році Покровська МТС. Першим її директором був ентузіаст своєї справи І. Г. Марченко, а начальником політвідділу - П. Д. Шуліков. На перших порах МТС мала лише 13 тракторів і 3 автомобілі. Але не було механізаторів. їх довелося терміново готувати на спеціальних курсах при МТС. Сільськогосподарську техніку молодь опановувала завзято, наполегливо. Серед перших механізаторів Покровського, ударників колгоспних ланів були трактористи Тимофій Макаров і Антін Ананьєв, комбайнери Костянтин Сомов, Яків Полстянкін, Єлизавета Бажиновa.
Поступово міцніла економіка покровських колгоспів. Із зернових культур вони переважно вирощували озиму пшеницю, що давала в цій зоні до 25-30 цнт з гектара. Трудівники полів активно включалися також у змагання за одержання високих урожаїв цукрових буряків. Гідними послідовниками Марії Демченко стали ланкові Марфа Євсюкова та Феодосія Гур'єва. В 1939 році вони були премійовані путівками до Москви на Всесоюзну сільськогосподарську виставку. Серед ударників передвоєн
них п'ятирічок була і комбайнер Ганна Полякова, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
В середині 30-х років у Покровському було збудовано невеликий цегельний завод, вальцьовий млин. На створеному промкомбінаті чинили шкіри, шили взуття, виготовляли мило і різні лимарські вироби.
Дивиться також інші населені пункти району: