Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новоайдар

колгоспу «П'ятирічка» в перший же рік спільної роботи зібрали по 15-20 цнт зерна і 13-14 цнт соняшнику з кожного га посівів,
а колгосп ім. 8 Березня одержав у 1931 році по 12-13 цнт пшениці з кожного га посівів. З першого врожаю колгосп видав членам артілі по 16 пудів пшениці.
Завдяки господарським успіхам артілі ім. 8 Березня до неї вступало дедалі більше селян. Якщо в 1931 році в ній налічувалось тільки 34 господарства, то через рік їх вже було 90, а в 1933 році - 158. У 1935 році колгосп ім. 8 Березня зібрав у середньому по 14 цнт зерна з гектарa.
Велику роль у піднесенні культури землеробства і зростанні врожайності відіграла механізація найважливіших польових робіт. У 1935 році на полях колгоспу ім. 8 Березня працювало 5 тракторів ХТЗ. В 1937 році колгоспники цієї артілі зібрали вже по 29 цнт зерна колоскових культур з кожного га посівів і одержали по 4 кг 700 грамів хліба на трудодень. При плані 94 т державі було здано майже 200 т зерна. В 1939 році на поля новоайдарських господарств вийшов перший комбайн «Комунар».
Характерним для щойно організованих колгоспів був шлях сільськогосподарської артілі «П'ятирічка». Спочатку колгосп у виробництві зерна головну ставку робив на яру пшеницю, що давала всього 8-10 цнт зерна з га. З 1932 року хлібороби цього господарства почали вирощувати також озиму пшеницю. Врожай цієї важливої культури на 1936 рік зріс до 18-20 цнт з гектара.
Важливу роль у піднесенні економіки колгоспу відіграло впровадження в 1936 році твердих планових поставок державі - застосування принципу погектарного обчислення, що підвищило матеріальну заінтересованість трудівників і колгоспу в цілому у збільшенні виробництва сільськогосподарських продуктів. В тому ж році колгосп продав державі понад план більше 200 цнт зерна. Тоді ж колгосп запровадив паровий клин, під який відводилося до 300 га орної землі. Ця земля засівалася озимою пшеницею і давала високі врожаї. В 1937 році хлібороби артілі зібрали в середньому по 18,6 цнт зерна з га, а на окремих площах - від 22 до 32 цнт. Колгосп ім. Тельмана повністю розрахувався з державою і видав членам артілі по 7 кг зерна, 300 грамів соняшнику, 3 кг картоплі, різних овочів і по 1 крб. 15 коп. грішми на трудодень. Такої високої оплати трудодня тоді не добивався ще жоден колгосп району. За проданий державі хліб господарство першим у районі придбало 2 вантажні автомашини, пальне та інші матеріали.
Особливо високих урожаїв добилися в цьому господарстві бригади К. М. Махортова і О. К. Савіна. В 1937 році вони зібрали в середньому по 32 цнт озимої пшениці з га. Стільки ж зерна одержала і бригада В. Я. Євдокимова з колгоспу ім. Ворошилова.
Зростало і громадське тваринництво. Особливо великих успіхів досягли тваринники колгоспу ім. Будьонного. Трудівники ферми в 1936 році одержали найвищий у районі приплід молодняку - в середньому по 16 поросят від кожної свиноматки. За ці досягнення колгосп у 1937 році був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Успішно розвивалось у новоайдарських колгоспах овочівництво. В 1938 році в колгоспах ім. Ворошилова та ім. Тельмана городи давали високі врожаї. В 1940 році колгосп ім. Тельмана став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві.
В 30-і роки в усій країні поширився почин трактористки П. М. Ангеліної, яка закликала сільських трудівниць опановувати спеціальність трактористок і створила першу в країні жіночу тракторну бригаду. На Луганщині відгукнулась на цей почин новоайдарська колгоспниця Ф. С. Перова. Закінчивши в 1935 році курси трактористок при Новоайдарській МТС, вона організувала жіночу тракторну бригаду, яка рік у рік добивалась високих виробничих показників. Між Ф. С. Перового і П. М. Ан- геліною зав'язалася дружба. Бригадири-новатори двох сусідніх областей обмінювалися досвідом роботи, допомагали порадами. їхні тракторні бригади змагалися між собою.
У довоєнні роки трудящі Новоайдара добилися значних успіхів не тільки в сільському господарстві, а й у культурному будівництві, розвитку охорони здоров'я і народної освіти. В 1930 році тут уже працювала добре обладнана лікарня з хірургічним, терапевтичним та інфекційним відділеннями на 50 ліжок. В ній працювали спочатку 4 лікарі і 12 чоловік середнього медичного персоналу, а в 1940 році - 7 лікарів і 50 працівників з середньою медичною