Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Головною турботою партосередку була заготівля хліба. В 1921 році Новоайдарський партійний осередок виділив для допомоги старобільському продзагонові 10 комуністів. У селі Олексіївці куркулі чинили запеклий опір проведенню хлібозаготі
вель. Розгорівся справжній бій, в якому загинуло понад 30 бійців продзагону, але завдання було виконане.
Велика роль у справі зміцнення Радянської влади в селищі належала Новоайдарському комнезамові, організованому в 1921 році. Головою його селяни обрали І. І. Шопінa. Комітет розподіляв землю, обстоював інтереси бідноти, допомагав сім'ям червоноармійців, проводив боротьбу з спекуляцією.
Вірним помічником партійної організації була молодь села. В серпні 1921 року в Новоайдарі утворився комсомольський осередок. Перші комсомольці селища - П. І. Черкашин, В. Я. Шпіленко, М. Т. Єременко, сестри І. Г. і О. Г. Єременко та інші - проводили активну культмасову роботу: створювали хати-читальні, виступали з лекціями і бесідами. У дні церковних свят вони організовували антирелігійні по- ходи-карнавали. На відкритих майданчиках молодь танцювала, співала пісень. Застрільниками цих заходів були комсомольці В. Ф. Бахмутський, О. І. Шопіна, Я. Козловська, П. Мііценко та інші. В клубі, відкритому в колишньому попівському будинку, комсомольці і молодь створили читальню, організували гурток художньої самодіяльності, що виступав з спектаклями і концертами.
Новоайдарські комсомольці були ентузіастами боротьби за ліквідацію неписьменності серед населення. В селищі у 1923 році діяли 2 лікнепи, в яких навчалося понад 70 чоловік. Згодом лікнепи організовувались при десятихатках. За навчання взялося близько 500 чоловік. Заняття проводили комуністи і комсомольці - М. І. Тіханов, В. І. Єфремов, М. П. Крицький, О. І. Коваль, К. М. Козловська, Р. С. Єременко, І. І. Рижков, М. А. Ільїнова, Г. П. Особова та інші.
Рік у рік міцніла новоайдарська партійна організація. В 1923 році в ній налічувалось понад 30 комуністів і кандидатів у члени партії. Вона спрямовувала діяльність комнезаму, дбала про розвиток охорони здоров'я і народної освіти, провадила широку роботу серед жінок. В 1927 році в Новоайдарі відкрили школу-семирічку, в якій працювало 7 учителів, що навчали і виховували 350 дітей. У 1929 році відбувся перший випуск. Пізніше, 1936 року тут, у новому двоповерховому приміщенні, почала працювати середня школа.
Партійна організація селища в перші роки Радянської влади провела в Новоайдарі велику роботу по соціалістичному перетворенню сільського господарства. В 1924 році з її ініціативи тут було створено комуну «Червоний хлібороб», яку в 1925 році реорганізували у Товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ). В 1929 році в Новоайдарі на базі ТСОЗу виник перший колгосп «П'ятирічка». В нього вступило 130 сімей. Господарство мало 8 пар волів, 10 пар коней, близько 1200 га землі. Головою першого колгоспу була місцева жителька М. А. Ільїнова, вдова загиблого командира партизанського загону П. Г. Ільїнова.
В 1930 році в Новоайдарі, крім «П'ятирічки», було організовано ще 4 колгоспи - «Червоний партизан», «13-річчя Радянської влади», ім. 8 Березня та ім. Ворошилова. В 1934 році ці колгоспи об'єдналися в одне господарство - колгосп ім. Косіора, пізніше - ім. Тельмана. У колгоспі налічувалось 300 дворів, він мав 1150 га землі, в т. ч. 950 га орної. З 1932 року виробничу допомогу цим колгоспам почала подавати створена в селищі Новоайдарська МТС5, яка мала 20 тракторів. Першим директором МТС був призначений двадцятип'ятитисячник робітник-коваль Сметана.
Колективізація була могутньою підоймою в боротьбі за піднесення сільськогосподарського виробництва. З кожним роком колгоспне господарство дедалі міцнішало, зростали врожаї і продуктивність громадського тваринництва, поліпшувався добробут жителів села. Хлібороби
Новоайдар
Сторінка 3 з 8
інші - всього 6 членів і 4 співчуваючі. Осередок дбав про зростання своїх рядів. Перед кожним комуністом ставили завдання підготувати з числа бідняків і колишніх червоноармійців до вступу в партію 3-4 чоловіки. І вже через рік партосередок зріс до 20 чоловік. Комуністи проводили серед бідняків активну роботу. П. М. Заморов став першим військкомом Новоайдарської волості. З ініціативи Н. І. Корзун у Новоайдарі було засновано дитячий будинок. вель. Розгорівся справжній бій, в якому загинуло понад 30 бійців продзагону, але завдання було виконане.
Велика роль у справі зміцнення Радянської влади в селищі належала Новоайдарському комнезамові, організованому в 1921 році. Головою його селяни обрали І. І. Шопінa. Комітет розподіляв землю, обстоював інтереси бідноти, допомагав сім'ям червоноармійців, проводив боротьбу з спекуляцією.
Вірним помічником партійної організації була молодь села. В серпні 1921 року в Новоайдарі утворився комсомольський осередок. Перші комсомольці селища - П. І. Черкашин, В. Я. Шпіленко, М. Т. Єременко, сестри І. Г. і О. Г. Єременко та інші - проводили активну культмасову роботу: створювали хати-читальні, виступали з лекціями і бесідами. У дні церковних свят вони організовували антирелігійні по- ходи-карнавали. На відкритих майданчиках молодь танцювала, співала пісень. Застрільниками цих заходів були комсомольці В. Ф. Бахмутський, О. І. Шопіна, Я. Козловська, П. Мііценко та інші. В клубі, відкритому в колишньому попівському будинку, комсомольці і молодь створили читальню, організували гурток художньої самодіяльності, що виступав з спектаклями і концертами.
Новоайдарські комсомольці були ентузіастами боротьби за ліквідацію неписьменності серед населення. В селищі у 1923 році діяли 2 лікнепи, в яких навчалося понад 70 чоловік. Згодом лікнепи організовувались при десятихатках. За навчання взялося близько 500 чоловік. Заняття проводили комуністи і комсомольці - М. І. Тіханов, В. І. Єфремов, М. П. Крицький, О. І. Коваль, К. М. Козловська, Р. С. Єременко, І. І. Рижков, М. А. Ільїнова, Г. П. Особова та інші.
Рік у рік міцніла новоайдарська партійна організація. В 1923 році в ній налічувалось понад 30 комуністів і кандидатів у члени партії. Вона спрямовувала діяльність комнезаму, дбала про розвиток охорони здоров'я і народної освіти, провадила широку роботу серед жінок. В 1927 році в Новоайдарі відкрили школу-семирічку, в якій працювало 7 учителів, що навчали і виховували 350 дітей. У 1929 році відбувся перший випуск. Пізніше, 1936 року тут, у новому двоповерховому приміщенні, почала працювати середня школа.
Партійна організація селища в перші роки Радянської влади провела в Новоайдарі велику роботу по соціалістичному перетворенню сільського господарства. В 1924 році з її ініціативи тут було створено комуну «Червоний хлібороб», яку в 1925 році реорганізували у Товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ). В 1929 році в Новоайдарі на базі ТСОЗу виник перший колгосп «П'ятирічка». В нього вступило 130 сімей. Господарство мало 8 пар волів, 10 пар коней, близько 1200 га землі. Головою першого колгоспу була місцева жителька М. А. Ільїнова, вдова загиблого командира партизанського загону П. Г. Ільїнова.
В 1930 році в Новоайдарі, крім «П'ятирічки», було організовано ще 4 колгоспи - «Червоний партизан», «13-річчя Радянської влади», ім. 8 Березня та ім. Ворошилова. В 1934 році ці колгоспи об'єдналися в одне господарство - колгосп ім. Косіора, пізніше - ім. Тельмана. У колгоспі налічувалось 300 дворів, він мав 1150 га землі, в т. ч. 950 га орної. З 1932 року виробничу допомогу цим колгоспам почала подавати створена в селищі Новоайдарська МТС5, яка мала 20 тракторів. Першим директором МТС був призначений двадцятип'ятитисячник робітник-коваль Сметана.
Колективізація була могутньою підоймою в боротьбі за піднесення сільськогосподарського виробництва. З кожним роком колгоспне господарство дедалі міцнішало, зростали врожаї і продуктивність громадського тваринництва, поліпшувався добробут жителів села. Хлібороби
Дивиться також інші населені пункти району:
- Штормове
- Співаківка
- Райгородка
- Олексіївка
- Новоахтирка
- Колядівка
- Дмитрівка
- Гречишкине
- Гаврилівка
- Айдар-Миколаївка