Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Напередодні XXI з'їзду КПРС на підприємствах міста починається змагання за звання ударників і бригад комуністичної праці. Ініціаторами цього патріотичного руху в Старобільському районі виступили бригади О. М.
Солодова і О. Г. Щаповалова з авторемонтного заводу та комсомольсько-молодіжний колектив промислової артілі ім. Паризької Комуни, який вирішив щоденно перевиконувати свої виробничі завдання, випускати продукцію тільки відмінної якості, систематично підвищувати загальноосвітній рівень. Під таким девізом почала жити й працювати і комсомольськомолодіжна бригада В. Стогнієва на швейній фабриці. У 1959 році їм було присвоєно звання бригад комуністичної праці. У змагання розвідників майбутнього включилися робітники маслозаводу, трудівники транспорту, зв'язку і торгівлі та хлібокомбінату, що став до ладу в 1952 році.
Широко розгорнуте соціалістичне змагання сприяло успішному виконанню семирічного плану. Валова продукція підприємств міста зросла за цей час з 6,6 млн. крб. до 11,7 млн. крб. 83 робітники міста виконали свої семирічні плани за 5 років.
Більш як у 3 рази зросла за семиріччя валова продукція авторемонтного заводу. Завдяки реконструкції підприємство не тільки успішно здійснювало ремонт автомашин і тракторних моторів, але й освоїло випуск електрогальмових стендів, лебідок і насосів для подавання води. Майже в 2 рази розширила виробництво і Старобільська швейна фабрика.
У 1961 році на базі колишньої промислової артілі в місті створюється меблева фабрика, яка спеціалізується на випуску кухонних меблів. За роки семирічки стали до ладу кукурудзокалібрувальний завод та плодоконсервний заводи.
Значно поліпшилося постачання міста електроенергією за рахунок введення в дію районної підстанції. У березні 1961 року почалося переведення на ставропольський газ промислових підприємств. У 1967 році блакитне паливо використовували 107 промислових підприємств і різних установ та майже дві тисячі квартир.
Зростало житлове будівництво. Загальний житловий фонд Старобільська збільшився з 53 тис. кв. м у 1945 році до 165 тис. кв. м у 1967 році. Тільки за роки семирічки було збудовано 40 тис. кв. метрів.
У місті курсують автобуси. Старобільський автопарк, що налічує 335 вантажних автомашин і 55 автобусів, обслуговує підприємства та пасажирів, що їдуть до Харкова, Луганська, Сватового, Бєловодська, Білокуракиного та інших населених пунктів. Став до ладу новий міський автовокзал.
З кожним роком кращають вулиці і сквери міста. Тисячі кущів троянд, різних декоративних і фруктових дерев посаджено руками його жителів. Весною 1967 року закладено парк ім. 50-річчя Великого Жовтня і Алею трьох поколінь. Великими ентузіастами цієї благородної справи стали подружжя-пенсіонери Петро Іванович і Лідія Дмитрівна Руднєви. Для прикрашення рідного міста вони виписують насіння квітів з Риги і Талліна, Львова і Києва. Петро Іванович також член правління Старобільського товариства охорони природи.
Зростає заробітна плата. В результаті цього загальний обсяг товарообороту державної і кооперативної торгівлі збільшився у Старобільську з 8,4 млн. крб. у 1958 році до 14 млн. крб. у 1966 році. За цей час у місті було відкрито 14 нових магазинів, 5 буфетів, їдальню. Став до ладу універмаг з середньомісячним оборотом 130 тис. крб. Тільки в 1966 році трудівники Старобільська придбали в магазинах міста 577 холодильників, 1196 пральних машин, 1662 телевізори, 2054 велосипеди, 172 мотоцикли, 7 легкових автомашин та інші товари.
З кожним роком збільшуються асигнування на охорону здоров'я трудящих Старобільська. У 1966 році на це було відпущено 899 тис. крб., або на 321 тис. крб. більше, ніж у 1959 році. Нові кабінети - ендокринологічний, ревматологічний, урологічний та інші відкрито в міській поліклініці. Забезпечені новим обладнанням районна лікарня на 265 ліжок, 2 диспансери на 100 ліжок, водолікарня, дитяча консультація і залізнична амбулаторія. У них працюють 90 лікарів та 275 чол. середнього медичного персоналу. Великим авторитетом серед населення користуються заслужені
Старобільськ
Сторінка 11 з 13
освоєння цілинних і перелогових земель. Серед них були інспектор районного відділу культури Н. Коваль, бухгалтер змішторгу Н. Іванчикова, столяр будівельного управління М. Жадан та інші.Напередодні XXI з'їзду КПРС на підприємствах міста починається змагання за звання ударників і бригад комуністичної праці. Ініціаторами цього патріотичного руху в Старобільському районі виступили бригади О. М.
Широко розгорнуте соціалістичне змагання сприяло успішному виконанню семирічного плану. Валова продукція підприємств міста зросла за цей час з 6,6 млн. крб. до 11,7 млн. крб. 83 робітники міста виконали свої семирічні плани за 5 років.
Більш як у 3 рази зросла за семиріччя валова продукція авторемонтного заводу. Завдяки реконструкції підприємство не тільки успішно здійснювало ремонт автомашин і тракторних моторів, але й освоїло випуск електрогальмових стендів, лебідок і насосів для подавання води. Майже в 2 рази розширила виробництво і Старобільська швейна фабрика.
У 1961 році на базі колишньої промислової артілі в місті створюється меблева фабрика, яка спеціалізується на випуску кухонних меблів. За роки семирічки стали до ладу кукурудзокалібрувальний завод та плодоконсервний заводи.
Значно поліпшилося постачання міста електроенергією за рахунок введення в дію районної підстанції. У березні 1961 року почалося переведення на ставропольський газ промислових підприємств. У 1967 році блакитне паливо використовували 107 промислових підприємств і різних установ та майже дві тисячі квартир.
Зростало житлове будівництво. Загальний житловий фонд Старобільська збільшився з 53 тис. кв. м у 1945 році до 165 тис. кв. м у 1967 році. Тільки за роки семирічки було збудовано 40 тис. кв. метрів.
У місті курсують автобуси. Старобільський автопарк, що налічує 335 вантажних автомашин і 55 автобусів, обслуговує підприємства та пасажирів, що їдуть до Харкова, Луганська, Сватового, Бєловодська, Білокуракиного та інших населених пунктів. Став до ладу новий міський автовокзал.
З кожним роком кращають вулиці і сквери міста. Тисячі кущів троянд, різних декоративних і фруктових дерев посаджено руками його жителів. Весною 1967 року закладено парк ім. 50-річчя Великого Жовтня і Алею трьох поколінь. Великими ентузіастами цієї благородної справи стали подружжя-пенсіонери Петро Іванович і Лідія Дмитрівна Руднєви. Для прикрашення рідного міста вони виписують насіння квітів з Риги і Талліна, Львова і Києва. Петро Іванович також член правління Старобільського товариства охорони природи.
Зростає заробітна плата. В результаті цього загальний обсяг товарообороту державної і кооперативної торгівлі збільшився у Старобільську з 8,4 млн. крб. у 1958 році до 14 млн. крб. у 1966 році. За цей час у місті було відкрито 14 нових магазинів, 5 буфетів, їдальню. Став до ладу універмаг з середньомісячним оборотом 130 тис. крб. Тільки в 1966 році трудівники Старобільська придбали в магазинах міста 577 холодильників, 1196 пральних машин, 1662 телевізори, 2054 велосипеди, 172 мотоцикли, 7 легкових автомашин та інші товари.
З кожним роком збільшуються асигнування на охорону здоров'я трудящих Старобільська. У 1966 році на це було відпущено 899 тис. крб., або на 321 тис. крб. більше, ніж у 1959 році. Нові кабінети - ендокринологічний, ревматологічний, урологічний та інші відкрито в міській поліклініці. Забезпечені новим обладнанням районна лікарня на 265 ліжок, 2 диспансери на 100 ліжок, водолікарня, дитяча консультація і залізнична амбулаторія. У них працюють 90 лікарів та 275 чол. середнього медичного персоналу. Великим авторитетом серед населення користуються заслужені
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чмирівка
- Хворостянівка
- Титарівка
- Тецьке
- Світле
- Половинкине
- Підгорівка
- Новоборове
- Нижньопокровка
- Малохатка
- Лиман
- Караяшник
- Калмиківка
- Верхня Покровка
- Шульгинка