Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
вокальний ансамбль хімкомбінату, філіалу Державного науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості і органічного синтезу, медичного об'єднання, естрадний колектив цеху контрольновимірювальних приладів хімкомбінату і багато інших.
У любителів драматичного мистецтва великий авторитет завоював колектив Палацу культури будівельників. Велика заслуга в цьому режисера С. Д. Кричевського.
Самодіяльний ансамбль пісні і танцю
Палацу культури хіміків, керівником якого з дня його створення (1960 р.) є М. А. Баржанський, не раз брав участь в обласних і республіканських оглядах художньої самодіяльності і за своєю виконавською майстерністю не поступається професіональним колективам. У березні 1966 року цьому колективу присвоєно звання народного ансамблю пісні й танцю.
При клубі хіміків з 1960 року працює самодіяльна кіностудія. Вона створила чимало цікавих документальних фільмів. Серед них кінокартини «Тут ми живемо», яка на другому всесоюзному огляді любительських фільмів у 1962 році одержала почесний диплом, першу премію ВЦРПС і премію Спілки журналістів СРСР, «Біжи, струмочок» і «Крапелька», відзначені на четвертому обласному огляді в 1965 році дипломами першого ступеня. У створення кінофільмів багато творчої енергії вклали працівники хімічного комбінату та інших підприємств міста В. А. Бейлик, С. Д. Матвієнко та інші. За зразкову організацію виховної роботи серед трудящих міста ВЦРПС у 1965 році нагородив клуб хіміків дипломом.
Велику культурно-виховну роботу серед жителів міста провадять громадські університети: марксизму-ленінізму, технічного прогресу, економічних знань, здоров'я, культури, батьківський, фізкультури і спорту, де з лекціями виступають партійні, радянські і господарські працівники, інженери, лікарі, вчителі, працівники культури і спорту. В 1966 році слухачами цих університетів було 1680 чоловік.
8 масових бібліотек, в тому числі одна дитяча, налічують у своїх фондах понад 300 тис. томів. У 1967 році бібліотеками користувалися 27,3 тис. жителів міста. Великий інтерес вони проявляють до заходів, що проводяться бібліотеками: читацьких конференцій, літературних вечорів, зустрічей з письменниками тощо. На промислових підприємствах і в науково-дослідних закладах міста - 12 технічних бібліотек. В 1967 році книжковий фонд їх становив понад 628 тис. томів і користувалося ними 14 216 чоловік. Переважна більшість жителів міста є постійними читачами якої-небудь бібліотеки.
Близько 2 тис. сімей міста мають особисті бібліотеки, в яких налічується від 1000 до 2000 книг політичної, художньої, наукової та іншої літератури. В 1966 році 3815 жителів були постійними передплатниками багатьох видань.
Бойовими помічниками партійних, радянських, профспілкових і комсомольських організацій міста в мобілізації трудящих на успішне виконання завдань, поставлених Комуністичною партією і Радянським урядом, є газети: міська - «Комуністичний шлях», що почала виходити з квітня 1965 року, і дві багатотиражні: будівельників - «Вперед» (з грудня 1947 року) і хіміків - «Северодонецкий химик» (з січня 1961 року).
При редакціях газет «Комуністичний шлях» та «Вперед» працюють літературні об'єднання, куди входять робітники, інженерно-технічні працівники, вчителі, лікарі, учнівська молодь. Твори членів об'єднання друкуються у збірниках, журналах, республіканських і обласних газетах.
Клуб молодих літераторів при редакції газети «Комуністичний шлях» - «Ровесник», яким керує член Спілки письменників СРСР Й. Б. Курлат, провів кілька конкурсів на кращий твір, присвячений народженню комсомолу, 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції та інші. Велику роботу провадять літературні об'єднання також по пропаганді книги серед населення.
Северодонецьк
Сторінка 13 з 14
Трудящі міста завжди мають можливість подивитися кінофільми, виступи колективів художньої самодіяльності або професіональних артистів, що приїжджають на гастролі. За 1965 рік кожний житель подивився в середньому 34 кінофільми. В місті працювало понад 250 колективів художньої самодіяльності, що об'єднували близько 8 тис. учасників. Визнанням глядачів користуються хорові колективи Українського науково-дослідного інституту керуючих обчислювальних машин, клубу хіміків, У любителів драматичного мистецтва великий авторитет завоював колектив Палацу культури будівельників. Велика заслуга в цьому режисера С. Д. Кричевського.
Самодіяльний ансамбль пісні і танцю
Палацу культури хіміків, керівником якого з дня його створення (1960 р.) є М. А. Баржанський, не раз брав участь в обласних і республіканських оглядах художньої самодіяльності і за своєю виконавською майстерністю не поступається професіональним колективам. У березні 1966 року цьому колективу присвоєно звання народного ансамблю пісні й танцю.
При клубі хіміків з 1960 року працює самодіяльна кіностудія. Вона створила чимало цікавих документальних фільмів. Серед них кінокартини «Тут ми живемо», яка на другому всесоюзному огляді любительських фільмів у 1962 році одержала почесний диплом, першу премію ВЦРПС і премію Спілки журналістів СРСР, «Біжи, струмочок» і «Крапелька», відзначені на четвертому обласному огляді в 1965 році дипломами першого ступеня. У створення кінофільмів багато творчої енергії вклали працівники хімічного комбінату та інших підприємств міста В. А. Бейлик, С. Д. Матвієнко та інші. За зразкову організацію виховної роботи серед трудящих міста ВЦРПС у 1965 році нагородив клуб хіміків дипломом.
Велику культурно-виховну роботу серед жителів міста провадять громадські університети: марксизму-ленінізму, технічного прогресу, економічних знань, здоров'я, культури, батьківський, фізкультури і спорту, де з лекціями виступають партійні, радянські і господарські працівники, інженери, лікарі, вчителі, працівники культури і спорту. В 1966 році слухачами цих університетів було 1680 чоловік.
8 масових бібліотек, в тому числі одна дитяча, налічують у своїх фондах понад 300 тис. томів. У 1967 році бібліотеками користувалися 27,3 тис. жителів міста. Великий інтерес вони проявляють до заходів, що проводяться бібліотеками: читацьких конференцій, літературних вечорів, зустрічей з письменниками тощо. На промислових підприємствах і в науково-дослідних закладах міста - 12 технічних бібліотек. В 1967 році книжковий фонд їх становив понад 628 тис. томів і користувалося ними 14 216 чоловік. Переважна більшість жителів міста є постійними читачами якої-небудь бібліотеки.
Близько 2 тис. сімей міста мають особисті бібліотеки, в яких налічується від 1000 до 2000 книг політичної, художньої, наукової та іншої літератури. В 1966 році 3815 жителів були постійними передплатниками багатьох видань.
Бойовими помічниками партійних, радянських, профспілкових і комсомольських організацій міста в мобілізації трудящих на успішне виконання завдань, поставлених Комуністичною партією і Радянським урядом, є газети: міська - «Комуністичний шлях», що почала виходити з квітня 1965 року, і дві багатотиражні: будівельників - «Вперед» (з грудня 1947 року) і хіміків - «Северодонецкий химик» (з січня 1961 року).
При редакціях газет «Комуністичний шлях» та «Вперед» працюють літературні об'єднання, куди входять робітники, інженерно-технічні працівники, вчителі, лікарі, учнівська молодь. Твори членів об'єднання друкуються у збірниках, журналах, республіканських і обласних газетах.
Клуб молодих літераторів при редакції газети «Комуністичний шлях» - «Ровесник», яким керує член Спілки письменників СРСР Й. Б. Курлат, провів кілька конкурсів на кращий твір, присвячений народженню комсомолу, 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції та інші. Велику роботу провадять літературні об'єднання також по пропаганді книги серед населення.