Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
санепідстанція, 3 аптеки, Будинок санітарної освіти. Поповнилися новою апаратурою лабораторії й кабінети. Будуються на території лікарняного містечка новий терапевтичний корпус на 200 місць і поліклініка на хімкомбінаті. Велика увага приділяється організації відпочинку трудящих. Для працівників хімкомбінату в 1960 році побудовано будинок відпочинку на Південному березі Криму, в 1965 році - профілакторій у сосновому бору поблизу міста.
У місті створена широка мережа дитячих закладів. До послуг маленьких громадян 24 дошкільні комбінати (ясла і дитячі садки), 15 з них побудовано в роки семирічки. В Рубіжному працюють Палац піонерів, музична школа, 3 дитячі спортивні школи, станція юннатів, станція юних техніків, 7 дитячих кімнат при житлово-комунальних відділах.
Міські партійні і радянські органи приділяють багато уваги розвитку спорту. Рубіжанська міська рада Союзу спортивних товариств і організацій об'єднує 36 низових колективів, в яких налічується понад 20 тис. фізкультурників (у 1956 році в Рубіжному було 17 колективів і 2900 спортсменів). Спортивна база міста в 1967 році була представлена 3 стадіонами, 16 спортивно-гімнастичними залами, літнім плавальним басейном, 53 волейбольними, 26 баскетбольними майданчиками і 6 майданчиками для гри у скраклі. З 1956 по 1966 рік підготовлено 16 майстрів спорту, 16 тис. розрядників, 1500 громадських інструкторів. Щороку провадяться міська спартакіада, спартакіади підприємств та будов, естафети на приз газети «Ленинский призыв», змагання дитячих дворових футбольних команд на приз клубу «Шкіряний м'яч».
Рубіжанські спортсмени відомі в області своїми досягненнями. На IV обласній ювілейній спартакіаді, присвяченій 50-річчю Радянської влади, боксери міста завоювали перше місце, волейболісти - третє, борці класичного і вільного стилю - четверте. Дуже популярні у місті туризм, недільні походи по мальовничих берегах Сіверського Дінця. В районі міста Кремінної і на Оскольському водосховищі функціонують туристські бази. Для трудівників похилого віку організовані групи здоров'я.
Багато зроблено в місті для розширення шкільної мережі. З 1958 по 1967 рік тут відкрито 3 середні і 2 школи-інтернати. Всі нові школи мають навчальні кабінети, спортивні зали, бібліотеки, кіноустановки. В роки семирічки почали діяти також 2 школи робітничої молоді і філіал заочної школи. Таким чином, у 1966/67 навчальному році в Рубіжному було 4 середні школи, 2 восьмирічні, 2 школи-інтернати, 4 вечірні школи і філіал заочної. Число учнів у загальноосвітніх школах зросло до 7860, в заочній і вечірніх школах - до 2 тис. Рік у рік зміцнюється навчальноматеріальна база рубіжанських шкіл. Тільки в 1966 році для цього асигновано 42 тис. крб. У школах міста працюють 434 вчителі. За самовіддану працю і високу педагогічну майстерність 16 з них удостоєні урядових нагород. Зокрема, орденом Леніна нагороджена заслужена вчителька школи УРСР А. М. Усик.
У 1959 році в Рубіжному відновив роботу загальнотехнічний факультет, а з 1963 року - філіал Харківського політехнічного інституту ім. В. І. Леніна. На денному, вечірньому і заочному відділеннях філіалу в 1966/67 навчальному році вчилося 3307 студентів.
Кадри командирів виробництва середньої ланки готують хіміко-механічний та індустріальний технікуми. За роки семирічки вони випустили 3050 спеціалістів. У 1966/67 навчальному році тут налічувалося 2260 учнів. 2477 чоловік вчилося в 5-ти міських професійно-технічних училищах. Все це сприяло зростанню загальноосвітнього рівня жителів Рубіжного. В 1966 році 4 проц. дорослого населення мали вищу освіту, 36,5 проц.- середню і середню спеціальну.
За роки семирічки розширилась мережа культурно-освітніх установ. У місті працюють 2 палаци культури, 3 робітничі клуби, 4 кінотеатри, 38 бібліотек з книжковим фондом 600 тис. примірників, Парк культури і відпочинку. В Палаці культури ім. С. М. Кірова на громадських засадах діють музей, експонати якого розповідають про історію хімкомбінату, народний університет культури і любительська кіностудія. Перший фільм «Висока
Рубіжне
Сторінка 12 з 13
Багато зроблено і для поліпшення медичного обслуговування населення. Кількість лікарів збільшилася з 134 чоловік в 1959 році до 172 у 1966 році, середнього медичного персоналу - з 337 до 400 чоловік. У 1966 році в місті працювало 2 лікарні із стаціонаром на 485 хворих, 4 поліклініки, 12 територіальних і 12 цехових медичних дільниць, водолікарня, У місті створена широка мережа дитячих закладів. До послуг маленьких громадян 24 дошкільні комбінати (ясла і дитячі садки), 15 з них побудовано в роки семирічки. В Рубіжному працюють Палац піонерів, музична школа, 3 дитячі спортивні школи, станція юннатів, станція юних техніків, 7 дитячих кімнат при житлово-комунальних відділах.
Міські партійні і радянські органи приділяють багато уваги розвитку спорту. Рубіжанська міська рада Союзу спортивних товариств і організацій об'єднує 36 низових колективів, в яких налічується понад 20 тис. фізкультурників (у 1956 році в Рубіжному було 17 колективів і 2900 спортсменів). Спортивна база міста в 1967 році була представлена 3 стадіонами, 16 спортивно-гімнастичними залами, літнім плавальним басейном, 53 волейбольними, 26 баскетбольними майданчиками і 6 майданчиками для гри у скраклі. З 1956 по 1966 рік підготовлено 16 майстрів спорту, 16 тис. розрядників, 1500 громадських інструкторів. Щороку провадяться міська спартакіада, спартакіади підприємств та будов, естафети на приз газети «Ленинский призыв», змагання дитячих дворових футбольних команд на приз клубу «Шкіряний м'яч».
Рубіжанські спортсмени відомі в області своїми досягненнями. На IV обласній ювілейній спартакіаді, присвяченій 50-річчю Радянської влади, боксери міста завоювали перше місце, волейболісти - третє, борці класичного і вільного стилю - четверте. Дуже популярні у місті туризм, недільні походи по мальовничих берегах Сіверського Дінця. В районі міста Кремінної і на Оскольському водосховищі функціонують туристські бази. Для трудівників похилого віку організовані групи здоров'я.
Багато зроблено в місті для розширення шкільної мережі. З 1958 по 1967 рік тут відкрито 3 середні і 2 школи-інтернати. Всі нові школи мають навчальні кабінети, спортивні зали, бібліотеки, кіноустановки. В роки семирічки почали діяти також 2 школи робітничої молоді і філіал заочної школи. Таким чином, у 1966/67 навчальному році в Рубіжному було 4 середні школи, 2 восьмирічні, 2 школи-інтернати, 4 вечірні школи і філіал заочної. Число учнів у загальноосвітніх школах зросло до 7860, в заочній і вечірніх школах - до 2 тис. Рік у рік зміцнюється навчальноматеріальна база рубіжанських шкіл. Тільки в 1966 році для цього асигновано 42 тис. крб. У школах міста працюють 434 вчителі. За самовіддану працю і високу педагогічну майстерність 16 з них удостоєні урядових нагород. Зокрема, орденом Леніна нагороджена заслужена вчителька школи УРСР А. М. Усик.
У 1959 році в Рубіжному відновив роботу загальнотехнічний факультет, а з 1963 року - філіал Харківського політехнічного інституту ім. В. І. Леніна. На денному, вечірньому і заочному відділеннях філіалу в 1966/67 навчальному році вчилося 3307 студентів.
Кадри командирів виробництва середньої ланки готують хіміко-механічний та індустріальний технікуми. За роки семирічки вони випустили 3050 спеціалістів. У 1966/67 навчальному році тут налічувалося 2260 учнів. 2477 чоловік вчилося в 5-ти міських професійно-технічних училищах. Все це сприяло зростанню загальноосвітнього рівня жителів Рубіжного. В 1966 році 4 проц. дорослого населення мали вищу освіту, 36,5 проц.- середню і середню спеціальну.
За роки семирічки розширилась мережа культурно-освітніх установ. У місті працюють 2 палаци культури, 3 робітничі клуби, 4 кінотеатри, 38 бібліотек з книжковим фондом 600 тис. примірників, Парк культури і відпочинку. В Палаці культури ім. С. М. Кірова на громадських засадах діють музей, експонати якого розповідають про історію хімкомбінату, народний університет культури і любительська кіностудія. Перший фільм «Висока