Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новопсков

реманент. Взимку 1930-1931 рр. на курсах при МТС було підготовлено групу трактористів. На початку 1931 року станція одержала ще 25 тракторів, молотарки, плуги та інші сільськогосподарські знаряддя. Машинний парк станції зростав, і вона ставала дедалі надійнішою опорою колгоспного ладу. Перед Великою Вітчизняною війною в МТС налічувалося вже близько 100 тракторів.
Неоціненну допомогу селянству в цей період подавав робітничий клас. За рішенням Комуністичної партії і Радянського уряду в села країни були направлені 25 тис. робітників, частина з яких прибула і в Новопсков.
Багато з двадцятип'ятитисячників залишилося назавжди в селах району. Одним з них був М. 3. Калябін, шахтар з міста Кадіївки. У 1931 році його обрали секретарем сільського комсомольського осередку Новопскова.
У 1931 році Новопсков став районним центром.
Здійснення заходів по технічному переозброєнню сільського господарства і організаційна робота серед населення сприяли господарському зміцненню артілей, підвищенню врожаїв сільськогосподарських культур та зростанню продуктивності тваринництва. Збільшувались доходи артілей, поліпшувався добробут колгоспників.
Велику роботу в справі організації колгоспного виробництва проводили створені в 1933 році політвідділи при МТС. Першим начальником політвідділу Новопсковської МТС був Б. Г. Кондратенко. Одночасно політвідділ проводив серед колгоспників політико-масову роботу, спрямовану на виконання соціалістичних зобов'язань на підвищення врожайності полів, розвиток тваринництва та здачу продуктів державі.
Все це давало значні результати і колгоспи Новопскова впевнено йшли по шляху піднесення. Особливо успішно розвивалося господарство колгоспу «Комуна-гігант». У 1935 році він першим у районі достроково, 23 серпня, виконав річний план поставок зерна державі. Цьому сприяла самовіддана праця багатьох членів артілі. Так, машиніст молотарки К. Г. Железняк за 45 робочих днів намолотив 699,5 тонни зерна. При нормі 10 тонн він щодня намолочував по 15-22 тонни.
Високих результатів досягли в цей час і тваринники артілі. Так, у 1935 році колгоспні чабани одержали в середньому по 103 ягнят від кожних 100 вівцематок. Збільшувалося поголів'я та продуктивність великої рогатої худоби.
Кращих людей колгоспного виробництва, які добре зарекомендували себе на роботі і виявили неабиякі організаторські здібності, партійна організація району висунула на керівні посади. В 1936 році в колгоспі «Комуна-гігант» зоотехніком призначили кращу доярку Н. Старцеву, рядовому колгоспнику сільгоспартілі ім. Леніна І. Ковальову доручили керівництво рільничою бригадою, а в колгоспі ім. Ворошилова свинарку М. Холошанову висунули на посаду зоотехніка.
Постійне піклування партійних організацій про піднесення економіки колгоспів давало помітні наслідки. В 1937 році в артілі «Комуна-гігант», в порівнянні з попередніми роками, було зібрано добрий урожай зернових культур. З 7 до 40 га зросла лише за рік площа колгоспного городу і саду. Тільки від реалізації городини артіль одержала в 1937 році 35 тис. крб. доходу.
В наступні роки збільшувалися врожаї та кількість і продуктивність громадського поголів'я худоби. Так, доярки колгоспу «Комуна-гігант» Є. Слюсарєва, М. Платонова і В. Іванова в 1940 році надоювали від кожної корови більше ніж по 2000 літрів молока. Чабан колгоспу ім. Куйбишева В. П. Базалій щорічно одержував від 100 вівцематок по 140-145 ягнят.
Зростав матеріальний рівень колгоспників. В артілях ім. Леніна і «Комуна-гігант» у 1938 році сім'ї більшості колгоспників одержали на трудодні по 200-220 пудів хліба і по 600-700 крб. грішми.
Перед Великою Вітчизняною війною високого рівня досягло не тільки сільськогосподарське виробництво. До невпізнанності змінилось культурне обличчя села. Для обслуговування трудящих працювало ряд побутових підприємств: шкіряна, швейна і шевська майстерні та інші.
Важливі кроки вперед було зроблено в галузі народної освіти. В 1933 році одна з початкових шкіл реорганізовується в неповну середню школу, а на базі Будинку робітничих підлітків відкрилася ще одна школа-семирічка для колгоспної молоді, яка з 1936 року стала середнім учбовим закладом. В обох школах працювало 37 висококваліфікованих вчителів і навчалося близько