Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новопсков

Сторінка 2 з 10
повстанні на броненосці «Потьомкін», а А. П. Ковальов, у повстанні на крейсері «Очаків».
Після революції 1905-1907 рр. у селах тривало розшарування селян. Заможні селяни виходили на хутори і відруби, займаючи, як правило, кращі землі. А бідні господарства зазнавали чимдалі більшого розорення.
Крім того, населення терпіло від темноти і неписьменності. До 1864 року грамоті окремих селянських дітей у Новопскові навчав лише відставний солдат Г. Савченко. Відкрита в 1864 році церковнопарафіяльна школа вміщала лише 20-25 учнів. Заняття всіх трьох класів відбувалися в одній кімнаті. Зрозуміло, що за таких умов ефект від навчання був незначний. Крім цього, більшість дітей залишалася поза школою. За даними перепису 1897 року в Осинівській волості з 1979 дітей шкільного віку навчалося тільки 54. Лише в 1904 році тут було відкрито земську трикласну школу, в якій увесь навчальний процес здійснювали 3 вчителі. Проте і в ній з 850 дітей шкільного віку могли навчатися не більше 180 учців. Всього в 1905 році до Новопскова надходило близько 20 примірників газети «Харьковские ведомости» і 5 примірників журналу «Нива». Їхніми передплатниками були вчителі та привілейовані жителі села.
Ще більше погіршилося становище селян у роки першої світової війни. Багато земель, що належали бідним господарствам, не засівалися, бо чоловіків було відправлено на війну. Біднота змушена була цродавати худобу і сільськогосподарський реманент, продавати або здавати в оренду незасіяні землі. Користуючись цим, куркулі скуповували землю, реманент і худобу. Внаслідок цього класова боротьба на селі весь час загастрювалася.
Невдоволення селян посилювалося ще й тому, що царські чиновники часто самочинно визначали розміри і порядок видачі допомоги тим сім'ям, батьки яких були в солдатах. Одна із сутичок селян з місцевими властями з цієї причини сталася 30 грудня 1915 року. Гроші солдаткам видавав волосний старшина, який сам визначав розмір виплати. І коли одна з селянок зробила спробу з'ясувати порядок визначення суми для видачі, старшина цаказав стражникам посадити її в «холодну».
Зростанню антивоєнних настроїв на селі сприяли солдатські листи і розповіді поранених фронтовиків, що поверталися до своїх сімей. Усе це значною мірою пробуджувало селян Новопскова до боротьби проти експлуататорів.
Радянська влада в Новопскові була проголошена в грудні 1917 року. На чолі сільського ревкому став М. А. Старцев. Ревком відразу ж приступив до формування і зміцнення органів Радянської влади, конфіскації та розподілу поміщицької землі серед безземельних і малоземельних селян. Він узяв під свій контроль надання допомоги революційним військам продовольством. Член ревкому В. Ф. Кулик разом з активістами домігся налагодження випікання хліба для армії, обладнання в селі їдальні, госпіталю. Вони також реквізували в багатіїв тяглову силу. Зростав авторитет ревкому, і його діяльність знаходила гарячу підтримку серед селян.
У кінці квітня 1918 року село окупували кайзерівські війська. Вони забирали в селян зерно, худобу, птицю, примушуючи їх самих вивозити все це до залізничних станцій.
Після відступу в листопаді 1918 року німецьких військ село захопили білокозаки, які позабирали в селян останні продукти харчування і фураж. У селі почався голод.
Наприкінці грудня 1918 року село було визволене Червоною Армією. Відновив свою роботу ревком, що вийшов з підпілля.
Працювати йому доводилось у надзвичайно складних умовах. Так, у телеграмі члена ЦВК України Ф. Панфілова на ім'я голови губвиконкому про становище на Старобільщині в 1919 році повідомлялося: «Коштів немає, солом'яні дахи згодовані. Приходять голодні жінки та діти. На сівбу не вистачає зерна».
Ревком на місці вишукував можливості для поліпшення становища. Одним з головних завдань було вилучення у багатіїв продуктів за продрозверсткою. Проте
куркулі чинили шалений опір заходам ревкому. Вони ховали лишки продовольства, а пізніше перейшли до відкритої збройної боротьби проти Радянської влади. Багато з них пішли в банди, які діяли в 1920-1921 рр. Бандити виступали проти політики партії і радянських органів, тероризували