Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З0 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Брянський і Голубівський райони Кадіївки були виділені в самостійні міста - Брянку і Кіровськ.
Борючись за виконання семирічки, трудящі Кадіївки, брали активну участь в соціалістичному змаганні, розвивали і підтримували нові патріотичні починання. В 1963 році колектив шахтоуправління ім. Ілліча разом з трудящими Красного Луча і Луганська виступив ініціатором змагання за «луганську годину». Гірники шахтоуправління ім. Ілліча протягом 1963 року щодня заощаджували 1 годину 20 хвилин, видобуваючи по 200 і більше тонн вугілля понад денне завдання. Всього протягом року вони заощадили 509 годин і дали понад план 76 тис. тонн коксівного вугілля. «Луганська година» була підхоплена багатьма колективами республіки і переросла в «українську годину».
У 1964 році гірники тресту «Кадіїввугілля» і «Антрацитвугілля» виступили ініціаторами змагання за економію однієї копійки на кожному карбованці виробничих
затрат. Почин широко підтримали гірники, металурги, хіміки, машинобудівники області. Він дав позитивні результати. Тільки по шахтах тресту «Кадіїввугілля» в 1964 році було заощаджено 700 тис. крб.
Високо оцінено досягнення кадіївців у швидкісному проходженні гірничих виробок. За удосконалення методів і організацію швидкісного проходження гірничих виробок у 1964 році присуджено Ленінські премії головному інженеру тресту «Кадіїввугілля» П. А. Буйденкові і начальникові шахтоуправління ім. Ілліча І. С. Чалому.
Разом з гірниками зразки самовідданої праці показували робітники інших підприємств міста. У серпні 1963 року Ірмінському будівельно-монтажному управлінню присвоєно звання колективу комуністичної праці. У 1964 році це високе звання одержав колектив машинобудівного заводу. В 1965 році на підприємствах міста працювали 64 дільниці, цехи, зміни, 199 бригад, близько 13 тис. робітників, які завоювали почесне звання колективів і ударників комуністичної праці.
Трудова активність кадіївців, прогресивна технологія, нова техніка - все це дало хороші результати. Підприємства міста достроково, на півтора місяця раніше, завершили виконання семирічної програми і випустили понад план продукції на суму більш як 200 млн. крб. Шахтарі Кадіївки дали Батьківщині понад завдання 240 тис. тонн вугілля. Продуктивність праці збільшилася на 34 проц. Великих успіхів добилися також будівельники. Вони спорудили завод феросплавів, Новоірмінську центральну збагачувальну фабрику і центральні електромеханічні майстерні тресту «Кадіїввугілля», завод залізобетонних виробів, м'ясокомбінат та інші промислові об'єкти.
Першими серед підприємств рапортували про завершення семирічних завдань колективи шахтоуправлінь ім. Ілліча, № 4/2-біс, машинобудівного, коксохімічного, металургійного, рудо ремонтного заводів, заводу гідроу статкування, Новоірмінської і Максимівської центральних збагачувальних фабрик. Тисячі кадіївців добилися високих показників у праці.
Комуністична партія і Радянський уряд високо оцінили працю кадіївців. За успішне виконання семирічного плану комбінат «Луганськвугілля» нагороджено орденом Леніна. За доблесну працю Золота Зірка Героя Соціалістичної Праці прикрасила груди бригадира прохідників шахти ім. Чеснокова Г. О. Мордовцева, начальника дільниці шахти ім. Ілліча В. В. Шокарєва і начальника зміни Алмазнянського заводу феросплавів П. І. Пищенюка. Понад 400 кадіївців були удостоєні урядових нагород.
Розв'язуючи завдання піднесення промисловості міста, трудящі Кадіївки вносять також свій вклад у виконання рішень березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. Гірники і металурги, будівельники і коксохіміки шефствували над колгоспами і радгоспами Старобільського району Луганської області. У 1965-1966 рр. вони допомогли збудувати і відремонтувати в районі 27 тваринницьких приміщень, три пункти штучного запліднення, вісім механічних майстерень, два зерносховища, шість культурно-побутових закладів. У підшефних колгоспах робітники міста збудували зрошувальні системи на площі 320 гектарів.
З великим піднесенням кадіївці працюють у новій п'ятирічці (1966-1970 рр.)-
Долинівське
Сторінка 12 з 16
виробництво. На честь XXII з'їзду КПРС трудящі брали високі зобов'язання і своє слово підкріпляли ділом. У день відкриття XXII з'їзду КПРС шахтарі міста видобули 12,9 тис. тонн понадпланового палива.З0 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Брянський і Голубівський райони Кадіївки були виділені в самостійні міста - Брянку і Кіровськ.
У 1964 році гірники тресту «Кадіїввугілля» і «Антрацитвугілля» виступили ініціаторами змагання за економію однієї копійки на кожному карбованці виробничих
затрат. Почин широко підтримали гірники, металурги, хіміки, машинобудівники області. Він дав позитивні результати. Тільки по шахтах тресту «Кадіїввугілля» в 1964 році було заощаджено 700 тис. крб.
Високо оцінено досягнення кадіївців у швидкісному проходженні гірничих виробок. За удосконалення методів і організацію швидкісного проходження гірничих виробок у 1964 році присуджено Ленінські премії головному інженеру тресту «Кадіїввугілля» П. А. Буйденкові і начальникові шахтоуправління ім. Ілліча І. С. Чалому.
Разом з гірниками зразки самовідданої праці показували робітники інших підприємств міста. У серпні 1963 року Ірмінському будівельно-монтажному управлінню присвоєно звання колективу комуністичної праці. У 1964 році це високе звання одержав колектив машинобудівного заводу. В 1965 році на підприємствах міста працювали 64 дільниці, цехи, зміни, 199 бригад, близько 13 тис. робітників, які завоювали почесне звання колективів і ударників комуністичної праці.
Трудова активність кадіївців, прогресивна технологія, нова техніка - все це дало хороші результати. Підприємства міста достроково, на півтора місяця раніше, завершили виконання семирічної програми і випустили понад план продукції на суму більш як 200 млн. крб. Шахтарі Кадіївки дали Батьківщині понад завдання 240 тис. тонн вугілля. Продуктивність праці збільшилася на 34 проц. Великих успіхів добилися також будівельники. Вони спорудили завод феросплавів, Новоірмінську центральну збагачувальну фабрику і центральні електромеханічні майстерні тресту «Кадіїввугілля», завод залізобетонних виробів, м'ясокомбінат та інші промислові об'єкти.
Першими серед підприємств рапортували про завершення семирічних завдань колективи шахтоуправлінь ім. Ілліча, № 4/2-біс, машинобудівного, коксохімічного, металургійного, рудо ремонтного заводів, заводу гідроу статкування, Новоірмінської і Максимівської центральних збагачувальних фабрик. Тисячі кадіївців добилися високих показників у праці.
Комуністична партія і Радянський уряд високо оцінили працю кадіївців. За успішне виконання семирічного плану комбінат «Луганськвугілля» нагороджено орденом Леніна. За доблесну працю Золота Зірка Героя Соціалістичної Праці прикрасила груди бригадира прохідників шахти ім. Чеснокова Г. О. Мордовцева, начальника дільниці шахти ім. Ілліча В. В. Шокарєва і начальника зміни Алмазнянського заводу феросплавів П. І. Пищенюка. Понад 400 кадіївців були удостоєні урядових нагород.
Розв'язуючи завдання піднесення промисловості міста, трудящі Кадіївки вносять також свій вклад у виконання рішень березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. Гірники і металурги, будівельники і коксохіміки шефствували над колгоспами і радгоспами Старобільського району Луганської області. У 1965-1966 рр. вони допомогли збудувати і відремонтувати в районі 27 тваринницьких приміщень, три пункти штучного запліднення, вісім механічних майстерень, два зерносховища, шість культурно-побутових закладів. У підшефних колгоспах робітники міста збудували зрошувальні системи на площі 320 гектарів.
З великим піднесенням кадіївці працюють у новій п'ятирічці (1966-1970 рр.)-