Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Луганськ у післявоєнні роки - це не тільки індустріальний, а й науковий,
культурний центр Радянської України.
В багато міст України і братніх республік країни щороку направляється понад тисяча випускників луганських вузів - спеціалістів народного господарства, учителів, лікарів. У місті чотири вищих учбових заклади, в яких навчається понад 20 тис. студентів, у тому числі понад 10 тис.- на вечірніх відділеннях і заочно.
З 1923 року в Луганську працює педагогічний інститут - перший вищий педагогічний учбовий заклад в Донбасі. За ці роки він підготував 24 тис. викладачів різних профілів. У 1966/67 навчальному році на його шести факультетах навчалося 6 тис. студентів.
У Луганському машинобудівному інституті на вечірньому і денному відділеннях набувають інженерних знань з 13 спеціальностей понад 7000 студентів. 52 лабораторії і 14 кабінетів інституту оснащені найновішою апаратурою. В 1965 році почалось спорудження наукового містечка інституту. Вже здано в експлуатацію перший учбовий корпус і гуртожиток для студентів.
Відкритий у 1923 році Луганський сільськогосподарський технікум на кінець 20-х років почав випускати висококваліфікованих спеціалістів сільського господарства. В 1929 році технікум був перетворений у вищий учбовий заклад. За роки свого існування
інститут, який має хороші учбові аудиторії, лабораторії, дослідне господарство, підготував тисячі агрономів і економістів сільськогосподарського виробництва. Тільки в 1966 і 1907 роках інститут випустив 690 спеціалістів сільського господарства.
Наймолодший з вузів - медичний інститут, відкритий у 1956 році. За 10 років він випустив більше як півтори тисячі лікарів. У 1967 році інститут закінчило 235 чоловік. Зміцнюється матеріальна база інституту. Споруджено приміщення клінічної лікарні, новий учбовий корпус тощо.
У вузах Луганська трудиться великий загін досвідчених викладачів, визначних учених. Серед них 19 докторів наук і професорів, більше 200 кандидатів наук і доцентів. Важливий вклад вносять вони в розвиток суспільних наук, техніки, біології, медицини.
Ряд праць з історії революційного руху в Донбасі опублікував доктор історичних наук, професор М. Г. Гончаренко. Доктор сільськогосподарських наук, професор М. О. Савченко вивів високоврожайні сорти овочевих культур, які районуються зараз в ряді областей і республік країни. На полях Української РСР і РРФСР доведено ефективність нового способу обробітку зябу, запропонованого доктором сільськогосподарських наук професором М. П. Лубовським. Доктор біологічних наук професор С. Ф. Негруцький є засновником патофізіологічного напряму в лісовій фітопатології.
З 1930 року веде наукові дослідження в галузі профілактики і лікування очних хвороб і сліпоти послідовник академіка Філатова доктор медичних наук заслужений лікар УРСР професор С. П. Петруня. Широке застосування в медичній практиці знаходять його роботи по кератопластиці (пересадці роговиці). Видавництва Москви, Ленінграда, Донбасу випустили в світ монографії професорів Д. К. Гречишкіна, С. М. Діонесова, Б. Я. Первомайського, доцента М. Г. Кондратова, присвячені насущним проблемам медицини, біологічної науки.
В Луганську інтенсивно провадяться науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи по створенню і впровадженню у виробництво нових машин, систем автоматизації, передових технологічних процесів у вугільній промисловості, будівництві, машинобудуванні. З цією метою у післявоєнний період створено 14 науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів, які об'єднують понад 3,5 тис. наукових працівників та інженерів.
Луганські конструктори у співдружності з московським інститутом «Гипроуглемаш» створили і впровадили на шахтах Луганської області високопродуктивний вугільний комбайн ЛГД (Луганський гідравлічний - «Донбасе»). Працівники луганського філіалу інституту «Дондіпровуглемаш» разом з механізаторами тресту «Антрацит» впровадили у виробництво швидкохідні стругові установки високої продуктивності.
Луганськ
Сторінка 33 з 36
1878 році), машинобудівний, радянської торгівлі, будівельний, промислово-економічний, культосвітроботи та інші, в яких навчається понад 11 тис. учнів. Кваліфіковані робітничі кадри готують 13 училищ професійно-технічного навчання. Луганськ у післявоєнні роки - це не тільки індустріальний, а й науковий,
культурний центр Радянської України.
В багато міст України і братніх республік країни щороку направляється понад тисяча випускників луганських вузів - спеціалістів народного господарства, учителів, лікарів. У місті чотири вищих учбових заклади, в яких навчається понад 20 тис. студентів, у тому числі понад 10 тис.- на вечірніх відділеннях і заочно.
З 1923 року в Луганську працює педагогічний інститут - перший вищий педагогічний учбовий заклад в Донбасі. За ці роки він підготував 24 тис. викладачів різних профілів. У 1966/67 навчальному році на його шести факультетах навчалося 6 тис. студентів.
У Луганському машинобудівному інституті на вечірньому і денному відділеннях набувають інженерних знань з 13 спеціальностей понад 7000 студентів. 52 лабораторії і 14 кабінетів інституту оснащені найновішою апаратурою. В 1965 році почалось спорудження наукового містечка інституту. Вже здано в експлуатацію перший учбовий корпус і гуртожиток для студентів.
Відкритий у 1923 році Луганський сільськогосподарський технікум на кінець 20-х років почав випускати висококваліфікованих спеціалістів сільського господарства. В 1929 році технікум був перетворений у вищий учбовий заклад. За роки свого існування
інститут, який має хороші учбові аудиторії, лабораторії, дослідне господарство, підготував тисячі агрономів і економістів сільськогосподарського виробництва. Тільки в 1966 і 1907 роках інститут випустив 690 спеціалістів сільського господарства.
Наймолодший з вузів - медичний інститут, відкритий у 1956 році. За 10 років він випустив більше як півтори тисячі лікарів. У 1967 році інститут закінчило 235 чоловік. Зміцнюється матеріальна база інституту. Споруджено приміщення клінічної лікарні, новий учбовий корпус тощо.
У вузах Луганська трудиться великий загін досвідчених викладачів, визначних учених. Серед них 19 докторів наук і професорів, більше 200 кандидатів наук і доцентів. Важливий вклад вносять вони в розвиток суспільних наук, техніки, біології, медицини.
Ряд праць з історії революційного руху в Донбасі опублікував доктор історичних наук, професор М. Г. Гончаренко. Доктор сільськогосподарських наук, професор М. О. Савченко вивів високоврожайні сорти овочевих культур, які районуються зараз в ряді областей і республік країни. На полях Української РСР і РРФСР доведено ефективність нового способу обробітку зябу, запропонованого доктором сільськогосподарських наук професором М. П. Лубовським. Доктор біологічних наук професор С. Ф. Негруцький є засновником патофізіологічного напряму в лісовій фітопатології.
З 1930 року веде наукові дослідження в галузі профілактики і лікування очних хвороб і сліпоти послідовник академіка Філатова доктор медичних наук заслужений лікар УРСР професор С. П. Петруня. Широке застосування в медичній практиці знаходять його роботи по кератопластиці (пересадці роговиці). Видавництва Москви, Ленінграда, Донбасу випустили в світ монографії професорів Д. К. Гречишкіна, С. М. Діонесова, Б. Я. Первомайського, доцента М. Г. Кондратова, присвячені насущним проблемам медицини, біологічної науки.
В Луганську інтенсивно провадяться науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи по створенню і впровадженню у виробництво нових машин, систем автоматизації, передових технологічних процесів у вугільній промисловості, будівництві, машинобудуванні. З цією метою у післявоєнний період створено 14 науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів, які об'єднують понад 3,5 тис. наукових працівників та інженерів.
Луганські конструктори у співдружності з московським інститутом «Гипроуглемаш» створили і впровадили на шахтах Луганської області високопродуктивний вугільний комбайн ЛГД (Луганський гідравлічний - «Донбасе»). Працівники луганського філіалу інституту «Дондіпровуглемаш» разом з механізаторами тресту «Антрацит» впровадили у виробництво швидкохідні стругові установки високої продуктивності.