Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важливим етапом у боротьбі луганчан за виконання рішень XXIII з'їзду КПРС є перехід промислових підприємств на нову систему планування та економічного стимулювання виробництва. Це поставило в центр діяльності партійних, профспілкових організацій і господарських керівників питання удосконалення економіки підприємств, правильного використання
економічних підойм і поліпшення методів господарювання, впровадження системи наукової організації праці і виробництва, економічної підготовки і виховання кадрів, всемірного розгортання творчої ініціативи робітників, інженерно-технічних працівників і службовців.
Але не тільки успіхами в розвитку економіки пишаються луганчани. Своїми руками, використовуючи щедру допомогу держави, вони створили по суті нове соціалістичне місто, гарне, впорядковане, прикрашене зеленню парків, садів і скверів. Комплекси багатоповерхових житлових та адміністративних будинків на площі ім. Героїв Великої Вітчизняної війни, на вул. Радянській утворили новий центр Луганська.
А місто пішло далі на південний схід, де виросли житлові мікрорайони ім. Г. М. Димитрова, ім. Т. Г. Шевченка, на захід, де розмістився квартал ім. А. І. Гайового, на схід, у напрямі до Сіверського Дінця, де виник величезний житловий масив, який включає квартали ім. М. Ф. Ватутіна, «Молодіжний», «Сонячний», «Донський», «Дружба» та ім. 50-річчя Жовтня.
В 15 раз, у порівнянні з 1913 роком, збільшилась територія міста, в 6 раз зросло його населення.
В 1967 році житловий фонд Луганська становив більше 3 млн. кв. метрів. Це в 7,5 раза більше, ніж було побудовано за всю його дореволюційну історію. За 1959- 1967 рр. трудящі міста одержали близько ЗО тис. квартир. У нових впорядкованих будинках живе тепер близько половини населення міста.
Великих успіхів досягли луганчани у впорядкуванні рідного міста, розвитку комунального господарства. Капітальні вкладення в комунальне господарство і благоустрій неухильно зростають. За роки семирічки вони становлять близько 33 млн. крб. За цей період в два рази збільшилась потужність міського водопроводу, зросла каналізаційна мережа.
В 1957 році Луганськ одержав природний газ з Ставрополя. В 1967 році мережа міського газопроводу становила 270 км, газифіковані всі основні підприємства, соціально-побутові об'єкти, а також 50 тис. квартир, у тому числі 80 проц. квартир державного житлового фонду.
Розбито багато нових парків і скверів. На 100 гектарів розширено площу парку культури і відпочинку ім. Горького, який розкинувся по обох берегах річки Лугані, на 5000 га збільшено зелений масив навколо міста. На місці історичних боїв луганського пролетаріату за владу Рад біля Гострої Могили створюється величезний лісопарк. У 1964 році почалися роботи по розчищенню русла річки Лугані, спорудженню набережних, човнових станцій, пляжів, сходів і причалів.
Луганчан обслуговує широко розвинута транспортна мережа. В усі кінці міста простягнулися трамвайні лінії. В 1962 році відкрився рух по першому тролейбусному маршруту, а в 1967 році тролейбуси працювали на лініях протяжністю 31 кілометр.
У місті добре автобусне сполучення. На 20 маршрутах пасажирів обслуговують понад 120 автобусів. Вони щодня перевозять 110 тис. чоловік. З Луганського автовокзалу кожний день відходять комфортабельні автобуси в Київ, Полтаву, Харків, Донецьк, Ростов та інші великі міста країни.
Новий сучасний аеропорт щодня приймає і відправляє в чергові рейси повітряні лайнери АН-10, АН-24, ІЛ-18, ТУ-124.
За післявоєнні роки в два рази зросла мережа побутового обслуговування. Побудовано три першокласні готелі, 5 комбінатів побутового обслуговування, Будинок мод, салон для молодожонів. Луганчани користуються послугами більш як 300 ательє, ремонтних майстерень різного профілю, перукарень, фотостудій.
У 1967 році в місті було 1180 магазинів, кафе, їдалень і буфетів. В 1966 році споруджено новий великий універмаг «Дитячий світ». На території мікрорайонів почалось будівництво споруд громадських центрів з магазинами і пунктами побутового обслуговування.
Луганськ
Сторінка 31 з 36
прапори одержали також комбінат «Донбасантрацитшахтобудмонтаж» і Луганський облміжколгоспбуд.Важливим етапом у боротьбі луганчан за виконання рішень XXIII з'їзду КПРС є перехід промислових підприємств на нову систему планування та економічного стимулювання виробництва. Це поставило в центр діяльності партійних, профспілкових організацій і господарських керівників питання удосконалення економіки підприємств, правильного використання
Але не тільки успіхами в розвитку економіки пишаються луганчани. Своїми руками, використовуючи щедру допомогу держави, вони створили по суті нове соціалістичне місто, гарне, впорядковане, прикрашене зеленню парків, садів і скверів. Комплекси багатоповерхових житлових та адміністративних будинків на площі ім. Героїв Великої Вітчизняної війни, на вул. Радянській утворили новий центр Луганська.
А місто пішло далі на південний схід, де виросли житлові мікрорайони ім. Г. М. Димитрова, ім. Т. Г. Шевченка, на захід, де розмістився квартал ім. А. І. Гайового, на схід, у напрямі до Сіверського Дінця, де виник величезний житловий масив, який включає квартали ім. М. Ф. Ватутіна, «Молодіжний», «Сонячний», «Донський», «Дружба» та ім. 50-річчя Жовтня.
В 15 раз, у порівнянні з 1913 роком, збільшилась територія міста, в 6 раз зросло його населення.
В 1967 році житловий фонд Луганська становив більше 3 млн. кв. метрів. Це в 7,5 раза більше, ніж було побудовано за всю його дореволюційну історію. За 1959- 1967 рр. трудящі міста одержали близько ЗО тис. квартир. У нових впорядкованих будинках живе тепер близько половини населення міста.
Великих успіхів досягли луганчани у впорядкуванні рідного міста, розвитку комунального господарства. Капітальні вкладення в комунальне господарство і благоустрій неухильно зростають. За роки семирічки вони становлять близько 33 млн. крб. За цей період в два рази збільшилась потужність міського водопроводу, зросла каналізаційна мережа.
В 1957 році Луганськ одержав природний газ з Ставрополя. В 1967 році мережа міського газопроводу становила 270 км, газифіковані всі основні підприємства, соціально-побутові об'єкти, а також 50 тис. квартир, у тому числі 80 проц. квартир державного житлового фонду.
Розбито багато нових парків і скверів. На 100 гектарів розширено площу парку культури і відпочинку ім. Горького, який розкинувся по обох берегах річки Лугані, на 5000 га збільшено зелений масив навколо міста. На місці історичних боїв луганського пролетаріату за владу Рад біля Гострої Могили створюється величезний лісопарк. У 1964 році почалися роботи по розчищенню русла річки Лугані, спорудженню набережних, човнових станцій, пляжів, сходів і причалів.
Луганчан обслуговує широко розвинута транспортна мережа. В усі кінці міста простягнулися трамвайні лінії. В 1962 році відкрився рух по першому тролейбусному маршруту, а в 1967 році тролейбуси працювали на лініях протяжністю 31 кілометр.
У місті добре автобусне сполучення. На 20 маршрутах пасажирів обслуговують понад 120 автобусів. Вони щодня перевозять 110 тис. чоловік. З Луганського автовокзалу кожний день відходять комфортабельні автобуси в Київ, Полтаву, Харків, Донецьк, Ростов та інші великі міста країни.
Новий сучасний аеропорт щодня приймає і відправляє в чергові рейси повітряні лайнери АН-10, АН-24, ІЛ-18, ТУ-124.
За післявоєнні роки в два рази зросла мережа побутового обслуговування. Побудовано три першокласні готелі, 5 комбінатів побутового обслуговування, Будинок мод, салон для молодожонів. Луганчани користуються послугами більш як 300 ательє, ремонтних майстерень різного профілю, перукарень, фотостудій.
У 1967 році в місті було 1180 магазинів, кафе, їдалень і буфетів. В 1966 році споруджено новий великий універмаг «Дитячий світ». На території мікрорайонів почалось будівництво споруд громадських центрів з магазинами і пунктами побутового обслуговування.