Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Повсякденною увагою оточені маленькі жителі Красного Луча. Партійні, радянські та профспілкові організації міста провели велику роботу по
розширенню та будівництву дитячих закладів. У 1967 році в дитячих садках та яслах перебувало близько 4,5 тис. дітей. Під час літніх канікул у мальовничих місцях поблизу міста відкриваються 2 піонерські табори, де щороку зміцнюють своє здоров'я близько
З тис. школярів. Відпочивають юні краснолучанці також на дачах, розташованих на березі Азовського моря та на Сіверському Дінці. Вихованню здорової, гармонійно розвиненої людини сприяє добре поставлена спортивно-масова робота. Фізкультурою і спортом займається кожний п'ятий житель міста. Серед них понад 3 тис. спортсменів-розрядників та майстрів спорту. Багато уваги приділяється створенню спортивної бази. В 1964 році споруджено стадіон «Шахтар» на 10 тис. чоловік. Він став центром спортивно-масової роботи. Тут працюють секції боксу, важкої та легкої атлетики, юних футболістів при команді майстрів класу «Б» та інші. В місті є 14 спортивних залів, десятки майданчиків, плавальний басейн, функціонує дитяча спортивна школа.
Багато уваги партійні та радянські органи приділяють розвиткові загальної і професійної освіти. До Жовтневої революції в селищі нелегко було знайти людину, яка б уміла писати і читати, а нині жителі давно забули про неписьменність. У місті 18 загальноосвітніх шкіл, в яких навчається 17,8 тис. учнів. Це в 5 раз перевищує все населення Криндачівки у 1913 році. Тільки за семирічку витрати на народну освіту збільшились на 3 млн. крб. Було споруджено 4 нові шкільні приміщення, в т. ч. триповерховий будинок середньої школи № 2. В школі світлі просторі класи, добре обладнані учбові кабінети, майстерні, актовий зал, бібліотека, їдальня. На базі цієї школи створено міський методичний кабінет вчителів. У місті працюють 705 педагогів. Загальну повагу заслужили найстаріші працівники народної освіти Н. Г. Андрюхіна, Д. П. Погодін, М. О. Фідіткевич, заслужена вчителька УРСР Г. А. Сєрова та інші. 12 вчителів міста удостоєно урядових нагород, 143 - відмінники народної освіти УРСР.
У школах обладнані музеї В. І. Леніна, кімнати історії рідного міста. Учні виховуються на революційних, бойових та трудових традиціях. У виховній роботі беруть участь ветерани праці, герої громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Різноманітну роботу серед дітей проводить Будинок піонерів.
В місті є 9 професійно-технічних училищ, із стін яких щороку виходять 1,5 тис. фахівців для різних галузей промисловості. Найстаріше з них - училище № 36, створене у 1926 році. В ньому навчаються 800 чоловік на денному відділенні та 200 - на вечірньому. У 1963 році училище реорганізовано у чотирирічний учбовий заклад, після закінчення якого молоді гірники здобувають не тільки виробничу спеціальність, але й атестат про середню освіту. За успіхи в підготовці кваліфікованих кадрів робітників училище в 1964 році удостоєно Диплома І ступеня ВДНГ.
Добру учбово-матеріальну базу має Краснолуцький гірничий технікум. За роки його існування тут підготовлено більш як 7 тис. гірничих техніків. У 1962 році в місті відкрито вечірній загальнотехнічний факультет Комунарського гірничометалургій- ного інституту. Тут без відриву від виробництва навчаються близько 1 тис. студентів - робітників шахт, заводів і будов. Деканом факультету є колишній коногон, а нині Герой Соціалістичної Праці доцент О. М. Гончаров.
Серед населення велику роботу проводить міське відділення товариства «Знання». В лекційній пропаганді беруть участь 1625 чоловік - новатори виробництва, інженери, лікарі, вчителі, партійні та господарські керівники. Створено 12 народних університетів з різних галузей знань.
У Красному Лучі працює літературне об'єднання, яким керує викладач літератури К. М. Протасов. Деякі члени об'єднання вже видали збірки своїх творів. Так, у гірничого інженера В. М. Мальцева вийшло дві збірки оповідань - «Рідна земля» та «Якщо вірити», в яких розповідається про життя та працю радянських людей. Старий гірник, нині пенсіонер П. Ф.
Красний Луч
Сторінка 14 з 15
закладів складається з 330 лікарів та понад 800 фельдшерів, медсестер тощо. Особливо поважають краснолучанці заслуженого лікаря УРСР Г. 3. Омельченка, який віддав охороні здоров'я людей півстоліття свого життя. Трудящі не раз обирали його депутатом міської Ради.Повсякденною увагою оточені маленькі жителі Красного Луча. Партійні, радянські та профспілкові організації міста провели велику роботу по
З тис. школярів. Відпочивають юні краснолучанці також на дачах, розташованих на березі Азовського моря та на Сіверському Дінці. Вихованню здорової, гармонійно розвиненої людини сприяє добре поставлена спортивно-масова робота. Фізкультурою і спортом займається кожний п'ятий житель міста. Серед них понад 3 тис. спортсменів-розрядників та майстрів спорту. Багато уваги приділяється створенню спортивної бази. В 1964 році споруджено стадіон «Шахтар» на 10 тис. чоловік. Він став центром спортивно-масової роботи. Тут працюють секції боксу, важкої та легкої атлетики, юних футболістів при команді майстрів класу «Б» та інші. В місті є 14 спортивних залів, десятки майданчиків, плавальний басейн, функціонує дитяча спортивна школа.
Багато уваги партійні та радянські органи приділяють розвиткові загальної і професійної освіти. До Жовтневої революції в селищі нелегко було знайти людину, яка б уміла писати і читати, а нині жителі давно забули про неписьменність. У місті 18 загальноосвітніх шкіл, в яких навчається 17,8 тис. учнів. Це в 5 раз перевищує все населення Криндачівки у 1913 році. Тільки за семирічку витрати на народну освіту збільшились на 3 млн. крб. Було споруджено 4 нові шкільні приміщення, в т. ч. триповерховий будинок середньої школи № 2. В школі світлі просторі класи, добре обладнані учбові кабінети, майстерні, актовий зал, бібліотека, їдальня. На базі цієї школи створено міський методичний кабінет вчителів. У місті працюють 705 педагогів. Загальну повагу заслужили найстаріші працівники народної освіти Н. Г. Андрюхіна, Д. П. Погодін, М. О. Фідіткевич, заслужена вчителька УРСР Г. А. Сєрова та інші. 12 вчителів міста удостоєно урядових нагород, 143 - відмінники народної освіти УРСР.
У школах обладнані музеї В. І. Леніна, кімнати історії рідного міста. Учні виховуються на революційних, бойових та трудових традиціях. У виховній роботі беруть участь ветерани праці, герої громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Різноманітну роботу серед дітей проводить Будинок піонерів.
В місті є 9 професійно-технічних училищ, із стін яких щороку виходять 1,5 тис. фахівців для різних галузей промисловості. Найстаріше з них - училище № 36, створене у 1926 році. В ньому навчаються 800 чоловік на денному відділенні та 200 - на вечірньому. У 1963 році училище реорганізовано у чотирирічний учбовий заклад, після закінчення якого молоді гірники здобувають не тільки виробничу спеціальність, але й атестат про середню освіту. За успіхи в підготовці кваліфікованих кадрів робітників училище в 1964 році удостоєно Диплома І ступеня ВДНГ.
Добру учбово-матеріальну базу має Краснолуцький гірничий технікум. За роки його існування тут підготовлено більш як 7 тис. гірничих техніків. У 1962 році в місті відкрито вечірній загальнотехнічний факультет Комунарського гірничометалургій- ного інституту. Тут без відриву від виробництва навчаються близько 1 тис. студентів - робітників шахт, заводів і будов. Деканом факультету є колишній коногон, а нині Герой Соціалістичної Праці доцент О. М. Гончаров.
Серед населення велику роботу проводить міське відділення товариства «Знання». В лекційній пропаганді беруть участь 1625 чоловік - новатори виробництва, інженери, лікарі, вчителі, партійні та господарські керівники. Створено 12 народних університетів з різних галузей знань.
У Красному Лучі працює літературне об'єднання, яким керує викладач літератури К. М. Протасов. Деякі члени об'єднання вже видали збірки своїх творів. Так, у гірничого інженера В. М. Мальцева вийшло дві збірки оповідань - «Рідна земля» та «Якщо вірити», в яких розповідається про життя та працю радянських людей. Старий гірник, нині пенсіонер П. Ф.
Дивиться також інші населені пункти району: