Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значного розвитку набула місцева промисловість. У 1952 році реконструйовано молокозавод, потужність якого зросла до 80 тис. цнт молочної продукції на рік. У 1959 році побудовано цегельний завод потужністю 1,5 млн. штук цегли на рік, у 1960 році - цех безалкогольних напоїв, хлібозавод продуктивністю 10 т хліба на добу.
Велику роль у післявоєнному розвитку господарства селища відіграють комуністи. їх у Біловодську 589, вони об'єднані у 29 первинних партійних організацій. Найбільшою є первинна парторганізація колгоспу «Біловодський», яка налічує близько 70 членів КПРС. Партком проводить велику виховну й організаторську роботу, на відповідальних ділянках у тваринництві і рослинництві працюють комуністи.
Поряд із зростанням економіки у 1959-1965 роках відбувався дальший розвиток охорони здоров'я, культури, народної освіти, підвищувався добробут трудящих. Медичне обслуговування населення поліпшується з кожним роком. До 1966 року кількість лікарняних ліжок у районній лікарні зросла до 110. Тут працюють 20 лікарів і 62 особи середнього медичного персоналу. Працівники районної лікарні багато часу приділяють санітарно-освітній роботі. Лікарі влаштовують вечори запитань і відповідей на медичні теми, виступають з лекціями. Заслуженим авторитетом серед населення користуються лікарі Л. О. Скляр, 3. Б. Закржевська, Г. І. Калашникова та інші.
Трудящі мають можливість культурно проводити своє дозвілля. До їх послуг районний Будинок культури, який став центром культурно-освітньої роботи. При ньому працюють різні гуртки художньої самодіяльності, в яких налічується близько 150 чоловік. Хоровий колектив, організований у 1945 році, неодноразово займав першість на обласних оглядах художньої самодіяльності. ЗО червня 1964 року йому присвоєно звання Народної хорової капели. Керівник капели І. Д. Горобинченко нагороджений орденом «Знак пошани».
У селищі є шість стаціонарних кіноустановок, одна з них широкоекранна. Кількість відвідувань кіно за післявоєнне двадцятиліття (1946-1966 рр.) зросла у 5 разів. Тільки під час кінофестивалів на теми «Від з'їзду до з'їзду» і «Вічно живий» (про В. І. Леніна), проведених у 1966 році, у кінотеатрах побувало 2527 глядачів.
Книга стала постійним супутником біловодчан у навчанні, праці й на відпочинку. Тут працює 4 бібліотеки: районна, дві селищні і дитяча. Дитяча і районна бібліотеки переведені в нове просторе приміщення, де відкрито вільний доступ до книжкових полиць. Загальний книжковий фонд бібліотек у 1967 році становив 57,6 тис. примірників, а кількість постійних читачів - 4,6 тис. чоловік, тобто майже половина жителів селищної Ради користується бібліотеками.
Про любов біловодчан до друкованого слова свідчать цифри передплати періодичних видань. На кожну тисячу жителів тут припадає 1029 примірників газет та журналів.
У Біловодську рік у рік виконується закон про загальне обов'язкове навчання підростаючого покоління. Діти вчаться у дев'яти загальноосвітніх школах. Працює також середня школа робітничої молоді. У 1966/67 навчальному році в школах навчалося 1852 чоловіка.
Протягом післявоєнного двадцятиріччя (1946- 1966 рр.) тільки середню школу закінчили понад 1150 чоловік. Майже половина з них потім здобула вищу й середню спеціальну освіту. 119 вихованців школи стали вчителями, 78 інженерами, 36 - агрономами, 17 - лікарями.
За сумлінну працю, гарні показники у навчанні і комуністичному вихованні дітей 18 вчителів селища нагороджені орденами і медалями СРСР і 11 вчителів - значками «Відмінник народної освіти У РСР».
З великою теплотою говорять жителі селища про найстарішого вчителя Ф. С. Гавриша, який працює у біловодській школі понад З0 років. Він неодноразово обирався депутатом селищної Ради, секретарем парторганізації середньої школи. За довголітню і бездоганну працю Ф. С. Гавриш нагороджений медалями «За трудову відзнаку» і «За трудову доблесть».
Біловодськ
Сторінка 12 з 13
Петрович, ордена Трудового Червоного Прапора - бригадир тракторної бригади колгоспу «Біловодський» О. І. Литвиненко та інші.Значного розвитку набула місцева промисловість. У 1952 році реконструйовано молокозавод, потужність якого зросла до 80 тис. цнт молочної продукції на рік. У 1959 році побудовано цегельний завод потужністю 1,5 млн. штук цегли на рік, у 1960 році - цех безалкогольних напоїв, хлібозавод продуктивністю 10 т хліба на добу.
Поряд із зростанням економіки у 1959-1965 роках відбувався дальший розвиток охорони здоров'я, культури, народної освіти, підвищувався добробут трудящих. Медичне обслуговування населення поліпшується з кожним роком. До 1966 року кількість лікарняних ліжок у районній лікарні зросла до 110. Тут працюють 20 лікарів і 62 особи середнього медичного персоналу. Працівники районної лікарні багато часу приділяють санітарно-освітній роботі. Лікарі влаштовують вечори запитань і відповідей на медичні теми, виступають з лекціями. Заслуженим авторитетом серед населення користуються лікарі Л. О. Скляр, 3. Б. Закржевська, Г. І. Калашникова та інші.
Трудящі мають можливість культурно проводити своє дозвілля. До їх послуг районний Будинок культури, який став центром культурно-освітньої роботи. При ньому працюють різні гуртки художньої самодіяльності, в яких налічується близько 150 чоловік. Хоровий колектив, організований у 1945 році, неодноразово займав першість на обласних оглядах художньої самодіяльності. ЗО червня 1964 року йому присвоєно звання Народної хорової капели. Керівник капели І. Д. Горобинченко нагороджений орденом «Знак пошани».
У селищі є шість стаціонарних кіноустановок, одна з них широкоекранна. Кількість відвідувань кіно за післявоєнне двадцятиліття (1946-1966 рр.) зросла у 5 разів. Тільки під час кінофестивалів на теми «Від з'їзду до з'їзду» і «Вічно живий» (про В. І. Леніна), проведених у 1966 році, у кінотеатрах побувало 2527 глядачів.
Книга стала постійним супутником біловодчан у навчанні, праці й на відпочинку. Тут працює 4 бібліотеки: районна, дві селищні і дитяча. Дитяча і районна бібліотеки переведені в нове просторе приміщення, де відкрито вільний доступ до книжкових полиць. Загальний книжковий фонд бібліотек у 1967 році становив 57,6 тис. примірників, а кількість постійних читачів - 4,6 тис. чоловік, тобто майже половина жителів селищної Ради користується бібліотеками.
Про любов біловодчан до друкованого слова свідчать цифри передплати періодичних видань. На кожну тисячу жителів тут припадає 1029 примірників газет та журналів.
У Біловодську рік у рік виконується закон про загальне обов'язкове навчання підростаючого покоління. Діти вчаться у дев'яти загальноосвітніх школах. Працює також середня школа робітничої молоді. У 1966/67 навчальному році в школах навчалося 1852 чоловіка.
Протягом післявоєнного двадцятиріччя (1946- 1966 рр.) тільки середню школу закінчили понад 1150 чоловік. Майже половина з них потім здобула вищу й середню спеціальну освіту. 119 вихованців школи стали вчителями, 78 інженерами, 36 - агрономами, 17 - лікарями.
За сумлінну працю, гарні показники у навчанні і комуністичному вихованні дітей 18 вчителів селища нагороджені орденами і медалями СРСР і 11 вчителів - значками «Відмінник народної освіти У РСР».
З великою теплотою говорять жителі селища про найстарішого вчителя Ф. С. Гавриша, який працює у біловодській школі понад З0 років. Він неодноразово обирався депутатом селищної Ради, секретарем парторганізації середньої школи. За довголітню і бездоганну працю Ф. С. Гавриш нагороджений медалями «За трудову відзнаку» і «За трудову доблесть».
Дивиться також інші населені пункти району: