Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Крім педагогічного інституту, в області працюють медичний, машинобудівний та сільськогосподарський у Луганську і гірничо-металургійний у Комунарську та Рубіжанський філіал Харківського політехнічного інституту. В усіх шести інститутах у 1966/67 навчальному році навчалося 32 тис. студентів проти 8,2 тис. у 1958 році, тобто в 3,9 раза більше. В 38 технікумах області було 35,3 тис. учнів. За період з 1959 по 1966 рік інститути і технікуми області випустили майже 11 тис. спеціалістів з вищою освітою і понад 34 тис. з середньою спеціальною освітою.
У післявоєнні роки в області створено велику мережу науково-дослідних установ. Якщо в 1950 році було лише 7 науково-дослідних закладів з 40 науковими працівниками, то в 1966 році їх було вже 18, де працювало 1793 наукові працівники. До найбільших науково-дослідних установ належать Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут підземного видобування вугілля гідравлічним способом, Український проектно-конструкторський і науково-дослідний інститут по збагаченню і брикетуванню вугілля, Сєвєродонецький філіал Державного науково-дослідного інституту азотної промисловості, Проектно-технологічний інститут машинобудування та ряд інших.
Великий вклад у розвиток народного господарства, культури і науки вносить численна армія вчених. У 1966 році у вузах, науково-дослідних інститутах і устано
вах області працювало 18 докторів наук і 331 кандидат наук. Багато наукових відкриттів мають не тільки місцеве, а й загальнодержавне значення, дістали широке практичне застосування в різних галузях народного господарства.
Кафедра загального землеробства Луганського сільськогосподарського інституту під керівництвом професора М. П. Лу- бовського розробила ефективну систему обробітку зябу для посушливої зони, яка дає збільшення врожаю зернових культур до 6 цнт з 1 га. У 1965 році цю систему впроваджено в колгоспах і радгоспах Луганської області на площі близько 400 тис. гектарів.
Професор цього ж інституту М. А. Сав- ченко, що працює в галузі селекції, вивів
новий сорт цибулі «Луганська», який дає збільшення врожаю в порівнянні з стандартом на 20-25 проц. і районований на Україні і Молдавії, новий сорт капусти «Заводська ЛСГІ» (Луганського сільськогосподарського інституту), який дає збільшення врожаю на 15-20 проц. і районований у багатьох областях України, поліпшений сорт томатів «Чудо ринку ЛСГІ», дає збільшення врожаю на 25-30 процентів.
Багато зробили для розвитку вітчизняної науки вихідці з робітників і селян, тепер професори Д. К. Гречишкін, М. Г. Гончаренко, С. П. Петруня та інші.
Гітлерівська навала заподіяла величезної шкоди культурно-освітнім установам: театри і кінотеатри, палаци культури, клуби, музичні школи, бібліотеки були зруйновані, майно і книжковий фонд їх пограбовано або знищено. Довелося створювати все заново. Після вигнання німецько-фашистських загарбників з території Луганської області в листопаді 1943 року повернувся колектив російського обласного театру, потім - обласного театру ляльок. В Луганську перебували також колективи театрів деяких інших областей України, територія яких ще була окупована гітлерівськими військами. Харківський український драматичний театр, що працював на Луганщині з травня 1944 року, було перейменовано в Луганський обласний український драматичний театр з постійним місцем перебування в Луганську.
Колективи театрів, що повернулися в Луганську область, з великим творчим піднесенням приступили до роботи. Репертуари театрів поповнилися новими спектаклями на воєнну тематику, а пізніше виставами російської і зарубіжної класики і п'єс місцевих авторів. У грудні 1962 року український і російський обласні театри об'єднано в один Луганський обласний драматичний театр з двома трупами - українською і російською.
Луганськa область
Сторінка 32 з 37
фізико-математичних наук, завідуючий лабораторією Державного оптичного інституту; Є. П. Довженко - доктор фізико-математичних наук, професор Московського університету; К. М. Ситник - член-кореспондент АН УРСР, доктор біологічних наук, професор, головний учений секретар Президії АН УРСР. У післявоєнні роки в області створено велику мережу науково-дослідних установ. Якщо в 1950 році було лише 7 науково-дослідних закладів з 40 науковими працівниками, то в 1966 році їх було вже 18, де працювало 1793 наукові працівники. До найбільших науково-дослідних установ належать Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут підземного видобування вугілля гідравлічним способом, Український проектно-конструкторський і науково-дослідний інститут по збагаченню і брикетуванню вугілля, Сєвєродонецький філіал Державного науково-дослідного інституту азотної промисловості, Проектно-технологічний інститут машинобудування та ряд інших.
Великий вклад у розвиток народного господарства, культури і науки вносить численна армія вчених. У 1966 році у вузах, науково-дослідних інститутах і устано
вах області працювало 18 докторів наук і 331 кандидат наук. Багато наукових відкриттів мають не тільки місцеве, а й загальнодержавне значення, дістали широке практичне застосування в різних галузях народного господарства.
Кафедра загального землеробства Луганського сільськогосподарського інституту під керівництвом професора М. П. Лу- бовського розробила ефективну систему обробітку зябу для посушливої зони, яка дає збільшення врожаю зернових культур до 6 цнт з 1 га. У 1965 році цю систему впроваджено в колгоспах і радгоспах Луганської області на площі близько 400 тис. гектарів.
Професор цього ж інституту М. А. Сав- ченко, що працює в галузі селекції, вивів
новий сорт цибулі «Луганська», який дає збільшення врожаю в порівнянні з стандартом на 20-25 проц. і районований на Україні і Молдавії, новий сорт капусти «Заводська ЛСГІ» (Луганського сільськогосподарського інституту), який дає збільшення врожаю на 15-20 проц. і районований у багатьох областях України, поліпшений сорт томатів «Чудо ринку ЛСГІ», дає збільшення врожаю на 25-30 процентів.
Багато зробили для розвитку вітчизняної науки вихідці з робітників і селян, тепер професори Д. К. Гречишкін, М. Г. Гончаренко, С. П. Петруня та інші.
Гітлерівська навала заподіяла величезної шкоди культурно-освітнім установам: театри і кінотеатри, палаци культури, клуби, музичні школи, бібліотеки були зруйновані, майно і книжковий фонд їх пограбовано або знищено. Довелося створювати все заново. Після вигнання німецько-фашистських загарбників з території Луганської області в листопаді 1943 року повернувся колектив російського обласного театру, потім - обласного театру ляльок. В Луганську перебували також колективи театрів деяких інших областей України, територія яких ще була окупована гітлерівськими військами. Харківський український драматичний театр, що працював на Луганщині з травня 1944 року, було перейменовано в Луганський обласний український драматичний театр з постійним місцем перебування в Луганську.
Колективи театрів, що повернулися в Луганську область, з великим творчим піднесенням приступили до роботи. Репертуари театрів поповнилися новими спектаклями на воєнну тематику, а пізніше виставами російської і зарубіжної класики і п'єс місцевих авторів. У грудні 1962 року український і російський обласні театри об'єднано в один Луганський обласний драматичний театр з двома трупами - українською і російською.